Чабан Андрій Вікторович

Дата народження:

21.03.1989

Дата загибелі:

13.01.2023 (33 роки)

Місце народження:

Україна, Вінницька область, Хмільницький район, Калинівка

Місце проживання:

Україна, Київська область, Бучанський район, Вишневе

Місце загибелі:

Україна, Донецька область, Бахмутський район, Спірне

Місце поховання:

Україна, Вінницька область, Хмільницький район, Корделівка

Військова служба:

в/ч 3028 Національної гвардії України, гранатометник

Нагороди, відзнаки:

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеню (посмертно)

1995- 2004рр.–навчався ЗОШ с. Корделівка.

2004-2008рр.–навчався у Вінницькому коледжі Національного універсетету харчових технологій за спеціальністю «Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем і мереж».

2008-2012рр.– навчався у Національному універсететі харчових технологій і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки « Комп’ютерні науки» та здобув кваліфікацію бакалавра, інженера–програміста.

2008-2009р.– був призваний до строкової служби В/Ч 1620.

16.07.15-24.10.16 року був призваний до в/ч 3008 Національної гвардії України У 2016 з січня по липень ніс службу в районі Попасної, з липня по вересень - в районі Станиці Луганської
Був на посаді снайпера, на змаганнях снайперів зайняв 3 місце серед нацгвардійців.Отримав Учасника Бойових Дій.Після звільнення був внесений до резервної роти.

З 2016– працював в ІТ, та продовжував навчатися на різноманітних курсах сфері ІТ-технологій

2018– одружився.

2019–народився син.

Останні роки перед повномасштабного вторгнення працював Front-end Developer «Ланет».

Після повномасштабного вторгнення з 25.02.2022–
був на чолі роти оперативного призначення на автомобілях.
Березень-червень 2022 р - виконував спочатку бойові, потім протидиверсійні завдання на території Житомирської обл, на посаді стрільця
Згодом 28.09.22 р.перевели в/ч 3028 Національної гвардії України
.Листопад 2022 - січень 2023 р - виконував завдання на посаді гранатометника в Бахмутському районі Донецької обл.

Опиняючись на запеклих місцях, намагався зберегти життя кожного побратима. Виносив ранених з поля бою, а якщо не вдавалося зберегти життя, виносив тіла побратимів, для почесного поховання. Та мужньо продовжував боронити країну до останнього подиху.