Рупа Віктор Миколайович
Пам’ять ніколи не згасне
Пам’ять! Гірка пам’ять війни! Вона ніколи не згасне… У війні з російськими окупантами Україна безперервно втрачає кращих своїх синів і доньок. В ім’я її свободи і незалежності віддав своє життя Віктор Рупа — палкий українець, патріот, славний син свого роду.
Народився Рупа Віктор Миколайович 17 липня 1984 року в шахтарському місті Нововолинськ. Жив з мамою, вітчимом, старшою сестрою і молодшим братом. Згодом родина переїхала на постійне місце проживання в село Хренів Іваничівського району Волинської області.
У 1990-1998 роках навчався у ЗОШ І-ІІІ ступеня с. Гряди, а повну середню освіту здобув у вечірній Іваничівській загальноосвітній школі №2. Також навчався у ДОСААФі на курсах водіїв. Потім — в Сокиричах Ківерцівського району, в школі міліції. Але на роботу в правоохоронні органи не пішов. Працював охоронником в банках міста Нововолинська. Надалі трудився начальником караулу в одній із охоронних фірм. Зокрема, довелося пильнувати цементний завод у місті Тернополі.
У жовтні 2007 року Віктор одружився. Разом із дружиною Тетяною проживали в селі Ізов Володимир-Волинського району. Згодом молода сім’я раділа народженню сина Альберта, потім доньки Христини, сина Артура, доньки Кароліни. Але, на жаль, пара довго в шлюбі не прожила. Розлучилися.
Через ряд обставин довелося залишити роботу. Почав таксувати. Та одного дня, прийшовши додому, сказав, що йде в АТО. Віктор не проходив строкову військову службу, був комісованим за станом здоров’я. Тому усі вдома надіялись, що він не пройде медичної комісії. Та він пройшов і вже влітку 2015 року проходив збори на полігоні в Яворові Львівської області.
Віктор був кулеметником, тож завжди знаходився на перших рубежах оборони. Воював у населених пунктах Луганської області. При розмові з сином мама часто чула постріли, але він ніколи не жалівся, що важко і страшно. Твердо вірив, що ворога з рідної землі буде вигнано і Перемога за нами.
Нагороджений Грамотою за участь у навчаннях «Безстрашний вартовий ІІ» і присвоєно звання «Почесний громадянин Іваничівського району» (посмертно).
Один рік і п’ятнадцять днів пробув Віктор в зоні АТО. Востаннє телефонував додому 29 вересня. Повідомив мамі, що зв’язку з ним не буде тижнів зо два. Переїжджають, тому не буде де зарядити телефон. Попросив, щоб не плакала і не переживала, бо місце спокійне, і запевнив, що з ним точно нічого не станеться. А вже 2 жовтня 2016 року сумна звістка надійшла у Хренів. В районі с. Кримське, Новоайдарського району, Луганської області трагічно загинув старший солдат 24-ї механізованої бригади Віктор Рупа.
Поховали Віктора Рупу на кладовищі рідного села Хренів.
Слава та вічна пам’ять Героям, які захищають рідну землю ціною власного життя!
Матеріали підготували:
Подлевська Соломія Романівна, учениця 10 класу Грядівського ліцею Нововолинської міської ради
Приступа Світлана Миколаївна, класний керівник, вчитель математики Грядівського ліцею Нововолинської міської ради
Герої