Семенович Андрій Олександрович

«Гірше смерті – бути забутим»

ПАМ’ЯТІ БОЙОВОГО МЕДИКА 80-ТОЇ ДЕСАНТНО-ШТУРМОВОЇ БРИГАДИ АНДРІЯ СЕМЕНОВИЧА ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.

Андрій народився у місті Берестечко Волинської області 4 жовтня 1999 року. Батьки - Олександр Семенович і Валентина Семенович. Середню освіту Андрій Олександрович здобував у тоді ще ЗОШ І-ІІІ ст. м. Берестечко. Був веселим, життєрадісним та душею компанії, за що друзі і знайомі звали його «Андрюха-позитив». Відвідував недільні служби, де був церковним прислужником. Затим закінчив Дубенський медичний коледж та здобув фах фельдшера-акушера. Під час повномасштабної війни хлопець служив у розвідувальній роті 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був бойовим медиком та рятував побратимів на передовій.

Мати героя казала: «Мій син був справжнім патріотом з добрим та водночас хоробрим серцем. Він свідомо прийняв рішення захищати рідну землю від окупантської орди та підписав контракт зі Збройними Силами України, де служив і застосовував свої професійні фельдшерські вміння»[4].

 «Андрій з тих відчайдух, які просто робили свою справу без думки про визнання! Він любив своїх батьків, сестру, любив Україну! Щирий і надзвичайно добрий! Так хочеться повернутись в той час… сісти в ельку, включити нашу музику і, підспівуючи, прямувати на заправку за хот-догами.

Якось ти сказав мені: «Гірше смерті – це бути забутим!». Обіцяю тобі, що не забуду! Ми всі пам’ятатимемо! Тепер ти житимеш вічно…» – написала подруга Зоряна Коновалець [1].

«Андрюха Док був душею компанії, завжди на позитиві... Він любив життя в усіх його проявах... Відпочивай на небі з усіма іншими достойними воїнами! А ми помстимося за кожного з вас!» – написав побратим Андрій Кметь [1].

22-річний бойовий медик Андрій Семенович, позивний Док, загинув 8 травня 2022 року біля селища Білогорівка Луганської області. Захисник отримав смертельні поранення голови під час ворожого обстрілу. Молодший сержант Семенович посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали військовослужбовця у рідному Берестечку на Волині. В Андрія залишилися батьки, сестричка та братик. Військовослужбовці помстилися за смерть героя, знищивши в ці дні до ста одиниць ворожої бронетехніки та понад 400 окупантів.

Побратим загиблого бійця 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Андрія Семеновича оприлюднив відео, в якому Герой розповідає про свій обов’язок перед полеглими продовжити їхню справу.

На відео Андрій Семенович відповідає на запитання, що б він сказав хлопцям, які загинули, якби в нього була така можливість. «Завжди хочеться якось їм подякувати, що вони боролися, стали зразу. Хочеться, щоб вони пишалися мною, такими, як я, десантниками, простими військовими навіть.

Обов'язково відвоювати свою землю! Не закинути цю справу, яку вони почали, а продовжувати, поки вона не буде до кінця виконана.

Настане час – ми їх всіх взуємо і відіб'ємо нашу землю. 

Гірше смерті – це бути забутим! Ми повинні завжди їх пам'ятати!» – мовив Док.

Немає вже Дока серед нас. Пішов до небесних батальйонів. Але ми повинні завжди його пам'ятати.

Матеріали підготували:

Семенович Дарина, учениця 7 класу «Закладу загальної середньої освіти Берестечківський ліцей Берестечківської міської ради Волинської області»

Науковий керівник: Нестерук Роман Анатолійович, учитель історії «Закладу загальної середньої освіти Берестечківський ліцей Берестечківської міської ради Волинської області».

Список використаних джерел

1. https://www.victims.memorial/people/andriy-semenovich
2. https://uagit.tv/2022/5/12/18615-hirshe-smerti--tse-buty-zabutym--zahyblyy-heroy-z-berestechka-video
3. https://www.volynnews.com/news/all/22-richnoho-heroia-z-volyni-posmertno-nahorodyly-ordenom-za-muzhnist/
4. https://volyninfa.com.ua/news/2022/05/10/185512/