Куриш Дмитро Іванович
Він завжди брав активну участь в культурному житті громади, любив природу, рух, народні звичаї, запальні гуцульські танці та пісні. Жодне мистецьке свято, «Полонинська ватра» чи «Шовкова косиця», не обходилося без участі Дмитра Куриша, працівника Путильської районної бібліотеки, який понад усе любив рідну українську землю. З початком повномасштабного російського вторгнення він взяв до рук зброю та став на захист своєї родини і України, щоб зупинити ненависного ворога.
Народився Дмитро Іванович Куриш 1 жовтня 1977 року в селі Рижа на Путильщині (нині Путильської селищної громади Вижницького району Чернівецької області). До восьмого класу навчався в Селятинському інтернаті, де захопився книгами та дуже полюбив читати художню літературу. Як згадують колишні вчителі, хлопчина зростав вихованим і дисциплінованим, фізично загартованим та активним. Згодом продовжив навчання в Путильській середній школі, після закінчення якої пішов працювати. Дмитро змалку звик до роботи – літував на полонині, допомагав матері поратися по господарству, доглядав худобу, любив куховарити.
Згодом був призваний до лав Збройних сил України, де проявив себе цілеспрямованим, врівноваженим, завжди розумів потреби товаришів та намагався всім допомогти. Через два роки служби повернувся до рідної Путили, де його чекала мати. Працював в Путильському лісництві, в Путильській районній бібліотеці оператором котельні.
Із початком рашистського вторгнення, 18 березня 2022 року, був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у складі батальйону військової частини А-7186. Разом із побратимами брав участь у військовій операції з визволення Харківщини, воював під Соледаром, Бахмутом… Пройшов багато випробувань, запеклі бої, складні ситуації, навчився ухилятися від вибухів та пострілів. Два рази Дмитро Куриш був у відпустці. І щоразу не оминав бібліотеки, із щирою усмішкою говорив : «Усе буде добре. Важко, але ми сильні».
1 лютого 2023 року, під час виконання бойового завдання в Донецькій області, старший сержант Дмитро Куриш загинув, отримавши осколкове поранення під час артилерійського обстрілу. 6 лютого 2023 року Путильщина з глибоким сумом прощалася з двома героями-односельчанами, які загинули в одному бою, Дмитром Куришем та Віталієм Чечулом. Поховано Дмитра Куриша з військовими почестями на кладовищі рідного села Рижа.
«Дмитро Куриш був людиною сильної волі, міцного характеру, упевненим в собі, вірним товаришем, який незадумуючись закриє своїм тілом побратима. Був оптимістом, умів розрадити, підтримати, заспокоїти, переконати, що все буде добре і всі повернуться додому живими», – згадують побратими.
У захисника залишилася хвора старенька мати, дружина та троє дітей, сестра.
Герої української землі не вмирають, світла пам’ять про них буде жити в наших серцях.
Герої
