Сілаєв Вадим Олексійович

Дата народження:

08.09.1994

Дата загибелі:

02.09.2023 (28 років)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Луцький район, Лаврів

Місце проживання:

Україна, Луцьк

Місце загибелі:

Україна, Херсонська область, Бериславський район, Білогірка

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Луцький район, Лаврів

Військова служба:

Оператор БПЛА, 46-та окрема аеромобільна бригада.

Вадим Сілаєв – той, котрий тримав на своїх плечах небо

За час російсько-української війни, яка розпочалась 2014 року, українська земля майже щодня втрачала своїх захисників, та із повномасштабним вторгненням російських військ кров найкращих синів і дочок України ллється рікою. Чимало юнаків і дівчат пішли в добровольчі війська, стали до лав ЗСУ, щоб зі зброєю в руках боронити свою землю від ворога. Звістки про загибель наших хлопців і дівчат, які захищають свою батьківщину від окупанта, чорною хмарою надходять на нашу Волинь. Не оминула ця хмара і наше рідне село Лаврів. Четверо захисників, четверо Героїв віддали своє життя за Україну. Одним із них є Сілаєв Вадим Олексійович.

Йому б ще жити й жити... примножувати добро і щастя нашої України і своєї родини, а він поклав своє молоде життя в цій страшній війні – війні добра зі злом, у війні України з російським агресором.

Народився Вадим 8 вересня 1994р. у селі Лаврів Луцького району Волинської області. Навчався у місцевій школі, полюбляв займатися спортом та проводити час із друзями. Та найбільшим захопленням Вадима було читання книг з історії та географії. Мабуть, ще тоді він зрозумів, що для нього значить Україна, його рідна земля.

По закінченню школи у 2012 році вступив до ВНУ ім. Лесі Українки на математичний факультет, де з успіхом навчався протягом п'яти років. Під час навчання продовжував займатись спортом, зокрема гандболом.

У 2017 році, закінчивши університет, повернувся до рідного села й працював у своїй школі вчителем математики та інформатики. Активно цікавився мистецтвом фотографії, навчав дітей гри у шахи, став справді улюбленим учителем для багатьох учнів.

У 2019 році отримав пропозицію від Луцького базового медичного коледжу, куди й перейшов працювати викладачем математики.

Ще під час роботи в коледжі починає займатись програмуванням, постійно вдосконалюючись у цій галузі. Опанувавши професію програміста, переходить у 2021 році працювати до команди компанії GigaProg.

Після початку повномасштабного вторгнення росії Вадим Сілаєв відразу пішов до військкомату і просився добровольцем, але йому було відмовлено, так як він не мав досвіду військової служби. Продовжував працювати, підтримував родину і молодшого брата Юрія, який, маючи за плечима строкову службу, пішов на фронт з перших днів війни.

Улітку 2022 року Вадим отримав повістку просто серед вулиці у місті Луцьку і відразу пішов до військкомату, а згодом його відправили до Житомира в десантно-штурмові війська 199 навчальний центр. Там він проходив навчання на оператора БПЛА.

Після підготовки він попав у 46-ту окрему аеромобільну бригаду – військове з'єднання у складі Десантно-штурмових військ ЗСУ.

29 серпня 2022 року при переправі через річку Інгулець перші дві роти його підрозділу пішли на штурм. Вадим залишився по інший берег річки у резерві й прикривав тих, хто були попереду. Переправу було вщент знищено ворогом і наші бійці були відрізаними від основних сил.

З 29 по 2 вересня було споруджено нову понтонну переправу і рота Вадима перейшла на лівий берег річки поблизу сіл Білогірка та Сухий Ставок, що на Херсонщині. При переміщенні колони 2 вересня 2023 року, в якій у першій машині перебував Вадим, із засідки їх обстріляв ворожий танк. Пряме попадання... Із дев'яти наших воїнів троє загинули відразу, серед них був і Вадим Сілаєв, шестеро було поранено, згодом ще загинули кілька хлопців через важкі ураження.

Рідний брат Вадима, Юрій Сілаєв, перебував зі своїм підрозділом за 20 км від місця трагедії і згодом прибув туди й допомагав діставати тіла загиблих.

Звістка про смерть Вадима прийшла до родини 6 вересня. А 9 вересня 2022 року героя поховали на сільському цвинтарі у рідному Лаврові. 8 вересня цьому чудовому хлопцеві мало виповнитись 28 років. Жахлива війна забрала від родини прекрасного сина, щирого брата, вірного друга і молоде життя, сповнене сил, мрій, доброти і щедрості.