Луцюк Роман

Роман Луцюк - Герой, що білим птахом відлетів у небеса

Вірність і мужність - ось головні риси героїв: вірність своєму ідеалу та мужність у втіленні цього ідеалу в життя. Вірність і мужність аж до смерті!

Герої творять дійсність, герої формують обличчя світу - вчора, сьогодні і завтра, бо вони готові віддати все, і в тому числі своє життя, щоби осягнути свою мету, щоби здійснити свою мрію.

«Перемога або смерть!» - основний девіз життя волинянина Романа Йосиповича Луцюка.

Народився він 25 серпня 1976 року в селі Шклинь Горохівського району, Волинської області. Впродовж 1981-1993 рр. навчався в місцевій школі. У 1998 році закінчив Волинський державний університет ім. Лесі Українки. Будучи студентом займався спортивною ходьбою. Проживав у Луцьку. Протягом 1999—2000 років працював у Муніципальній дружині Луцька, по тому був приватним підприємцем.

Від перших днів Революції Гідності їздив у Київ. Добровольцем пішов в травні 2014 року.

Солдат 2-ї «волинської» штурмової роти, 24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар», позивний -  «Лисий».

Під час бою під Георгіївкою 21 липня 2014 року, коли «айдарівці» з бійцями інших підрозділів відбили селище у російських терористів, був поранений. Після лікування достроково повернувся на передову.

5 листопада 2014 року зазнав важкого поранення у живіт під час бойових дій поблизу міста Щастя. 6 разів прооперований в Київському військовому шпиталі. Від січня 2015 року продовжив лікування в американському Yale–New Haven Hospital (штат Коннектикут), йому допомагала українська громада Коннектикуту. В жовтні 2015-го успішно переніс надзвичайно важку операцію, але після неї з'явилися численні ускладнення.

19 березня 2016 року Роман Луцюк помер.

Похований на Алеї Героїв кладовища в селі Гаразджа.

В Героя залишилися дружина, дві доньки — 2008 й 2001 р.н.[1]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений Указом Президента України №216/2016 від 18 травня 2016 року, « За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) та її нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно) [2]