Чак Олександр Іванович

Волиняин Чак Олександр Іванович

Народився Чак Олександр Іванович 8 липня 1967 року в селі Положеве. Навчався в місцевій початковій школі, а згодом - у Згоранській середній школі. Здобув фах лісника в Шацькому лісному технікумі. Відразу після навчання працював єгерем. З посади єгеря був призваний на строкову службу до армії. Професійно займався дзюдо, здобув спортивне звання «Кандидат в майстри спорту». У 1989 році працював тренером з боротьби дзюдо, згодом - учителем фізкультури в Положівській дев’ятирічній  школі.

Одружений, виростив і виховав 3 дітей: двох синів і доньку. Завжди підтримував своїх дітей у здобутті вищої освіти, виборі професій. Багато років працював на будівництві, щоб забезпечити матеріальне становище сім’ї,  побудувати великий затишний будинок для своєї родини.

Мужній, чесний, із загостреним почуттям справедливості, рішучий, принциповий, Олександр Іванович з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну щоденно приходив у Шацький військкомат, щоб піти добровольцем на війну. По-іншому він і не міг вчинити. 5 березня 2022 року пішов на війну. Проходив службу в 14-й окремій механізованій бригаді військової частини А1008. Був обслуговуючим мотопіхотного відділення. Бойові завдання виконував у східних областях України, зокрема на Харківщині.

4 червня 2022 року, виконуючи бойове завдання, в результаті ворожого обстрілу в районі Протопопівки Ізюмського району Харківської області отримав вогнепальне поранення в голову, несумісне з життям.

З почестями поховали Олександра Івановича 7 червня 2022 року в селі Положеве, де він народився і жив зі своєю сім’єю, де про нього завжди будуть пам’ятати родичі та друзі.