Богдан Петро Володимирович

Небесний воїн Петро Богдан - ровесник

незалежності України

У важкій боротьбі ненька Україна виборює свою Незалежність - віддають за неї життя  сини нашої держави та линуть в небеса навіки, серед яких і Петро Богдан.

Народився Богдан Петро Володимирович 12 липня 1991 року в с. Городилець Турійського району. Навчався в Городилецькій початковій школі з вересня 1997 по травень 2001 року, далі до червня 2006 року в  Ружинській неповній середній школі, а потім у Здолбунівському професійному  ліцеї Рівненської області, де отримав спеціальність - черговий по залізничній станції.

У 2010 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив у м. Києві в Президентському полку. Тут освоїв військову професію – гранатометника.

З 2012 року працював на різних посадах у локомотивному депо «Ковель».

У квітні 2014 р. був мобілізований до Збройних сил України. Воював у складі 51-ої окремої механізованої бригади під містом Волноваха Донецької області [1].

Після повернення з війська до 2018 року трудився у Ковельському залізничному вузлі на посаді регулювальника руху поїздів. Опісля — далекобійником у фірмі транспортних перевезень.

У перший день повномаштабного вторгнення 24 лютого 2022 року пішов в ТрО, а через тиждень отримав повістку і пішов боронити Україну від російських окупантів. Гранатометник 14-ої окремої механізованої бригади Петро Богдан (позивний «Техас») брав участь у бойових діях у гарячих точках України (під Києвом, Дніпром, Бахмутом, Миколаєвом).

Загинув 6 липня 2022 року біля села Берестове Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Спочатку ранили в руку, потім в ногу і третя куля була смертельною. Із поля бою витягав побратим із Луцька (позивний «Пуля»). У тому бою з їхнього підрозділу загинуло двоє солдат.

Світлий, добрий, життєрадісний, мужній, розсудливий, патріот України – так про Петра Богдана відгукуються всі, хто його знав.

Проживав з дружиною, дочкою й сином у с. Ружин Ковельського району.

Похований на кладовищі у селі Городилець.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 12 липня 2022 року №890 посмертно нагороджений почесним нагрудним знаком “За взірцевість у військовій службі” [1].

За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові Богдану Петру Володимировичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 28 липня 2022 року №24/38) [2].

Окрім цього, за мужність, патріотизм, громадську активність та високий професіоналізм, виявлені у боротьбі за єдність та незалежність України нагороджений орденом «Єдність та сила» (№1459, наказ №1 від 02.12.2016 р.)

Українське суспільство має докласти усіх зусиль, щоб наші загиблі герої, які віддали життя за свою країну, отримали максимальну шану і щоб наша пам'ять про них була завжди живою. Герої не вмирають!

Спогади Богдан Тетяни, матері загиблого  захисника України

Наш син дуже любив рідну землю, любив природу. І захоплення його були пов'язані також з природою: він і в ліс по гриби, він і порибалити, він і на полювання - усюди встигав.

А ще у нього була мрія – стати фермером. Хотів назбирати грошей для купівлі сільськогосподарської техніки і на земельних паях, що дісталися йому у спадок від бабусі, господарювати. Він із дружиною та дітьми в Ружині жили у будинку, що від бабусі й залишився.

Дбав не тільки про добробут своєї сім'ї, але й сільської громади - організував облагородження місцевого ставка.

Був щирим, товариським і сміливим. Він виносив з поля бою своїх побратимів, неодноразово збирав їх по частинам. Не кожен міг зробити таке, а він робив. На його похорон приїжджала жіночка з Луцька, руки мені цілувала із вдячності, бо завдяки Петру змогла знайти та похоронити тіло свого загиблого сина. Вона зверталася до Петра, ще коли той був живий, то він казав їй, щоб шукала, бо саме він його збирав по частинах, підписував.

Залишилася в нього дружина Тетяна і двоє діточок: дочка Емілія (8 рочків зараз) і син Тимофій (5 рочків має). 

Матеріали підготували:

Гурток «Екологічне краєзнавство» ЗПО «Ковельська станція юних туристів» Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області

Науковий керівник: Челяда Ірина Петрівна, керівник гуртків Ковельської СЮТур