Доманський Андрій Вікторович

Дата народження:

06.02.1984

Дата загибелі:

15.03.2022 (38 років)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Шацьк

Місце загибелі:

Україна, Київська область, Бучанський район, Ситняки

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Світязь

Військова служба:

Водій БРДМ, 10-та окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс».

Нагороди, відзнаки:

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Людина міцніша за броню

Майбутній захисник Андрій Вікторович Доманський (при народженні Стаднік Віталій Вікторович) народився 6 лютого 1984 року в селищі Шацьк Шацького району Волинської області. Після закінчення Шацької школи навчався у місцевому лісовому технікумі (нині коледж) та здобув професію лісника. Певний час працював експедитором у мережі магазинів «Сільмаг», згодом – підсобним працівником у Шацькій дитячо-юнацькій спортивній школі.

У жовтні 2019 року Андрій Доманський добровольцем пішов на Схід, підписавши контракт. Був направлений у Коломию в гірсько-штурмову бригаду. Згідно військової спеціальності – основний спеціаліст по ремонту машин. Бойовий шлях Віталія проліг через схід України – Донецьку і Луганську область. Проходив службу в Маріуполі, був водієм БРДМ (броньовано-розвідувальна диверсійна машина).

У 2022 році їхню бригаду перекинули на білоруський кордон, де вони перебували два тижні. У березні цього ж року бригада була направлена в Бучанський район.

15 березня 2022 року в районі населеного пункту Ситняки Київської області протитанковий артилерійський дивізіон піддався мінометному обстрілу, внаслідок чого загорілися дві одиниці БРДМ-2, в одній з яких знаходився старший водій-оператор взводу протитанкового артилерійського дивізіону, старший солдат Доманський Андрій Вікторович. На жаль, військовослужбовець отримав опікові ураження тіла, несумісні з життям.

Доманський Андрій Вікторович загинув під час виконання бойового завдання захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, стримуючи збройну агресію російської федерації проти України і віддав своє життя, захищаючи Батьківщину.

За час несення служби у Збройних силах України був нагороджений значком учасника бойових дій, подяками за хорошу службу та посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Андрія Доманського 7 липня 2022 року у с. Світязь, майже через чотири місяці після загибелі, у зв’язку з встановленням особи через експертизу ДНК.

Зі спогадів матері Стаднік Ганни Арсентіївни Віталій у шкільні роки займався греблею на байдарках, любив рибалити, захоплювався технікою і машинами. Юнак мав дуже м’який характер і був безвідмовним.

Ганна Арсентіївна часто виходить на дорогу, щоб вкотре побачити, як вдалині, на могилі її сина-захисника, майорить синьо-жовтий стяг.