Луцик Леонід Петрович

Луцик Леонід Петрович
Дата народження:
28.08.1984
Дата загибелі:
18.12.2014 (30 років)
Місце народження:
Україна, Волинська область, Ковельський район, Заболоття
Місце проживання:
Україна, Львів
Місце загибелі:
Україна, Луганська область, Сіверськодонецький район, Лисичанськ
Місце поховання:
Україна, Львів
Військова служба:
Снайпер 80-ї окремої десантно–штурмової бригади.
Нагороди, відзнаки:
Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Луцик Леонід Петрович – відважний снайпер

Кожен із нас повинен пам'ятати славу і подвиг тих, хто поклав своє життя за право називатися українцями, за гідне майбутнє своїх нащадків, тих, кого називають Героями, хто виявив неймовірну громадянську самосвідомість, самовідданість, мужність, надзвичайну силу духу і стійкість у своїх поглядах. Такі люди змінили хід історії нашої держави. Це найперше солдати, які не злякалися, пішли першими в зону АТО, ризикували своїм життям, аби інші спали спокійно. На жаль, не всі повернулися додому…

Назавжди 30 – річним лишиться Луцик Леонід Петрович… Народився він 28 серпня 1984 року у селищі Заболоття Ратнівського району Волинської області. Після закінчення Заболоттівської загальноосвітньої середньої школи проходив строкову службу у Хирові Львівської області у десантно – штурмових військах. Після служби став студентом Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького. Одружений, виховував сина Володимира і доньку Юстину. Жив у Львові, працював у приватній фірмі. У час АТО солдат Луцик був снайпером 80-ї окремої десантно – штурмової бригади.

18 грудня 2014 року загинув під Лисичанськом, підірвавшись на гранаті – кинувся рятувати побратима. За повідомленням ЗМІ, увечері в розташуванні частини під Лисичанськом ( Луганська область) в підсобному приміщенні, де зібрались військові і волонтери, у одного з солдатів розірвалась граната "РДГ -5". В результаті на місці загинули 30-річний солдат і 31-річний волонтер.

22 грудня 2014 року похований у місті Львів, на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань № 76.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько – української війни, нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно). Також відзначений недержавною нагородою орденом "Честь та Слава".

21 серпня 2016 року в Заболотті на фасаді школи, де навчався Леонід Луцик, було відкрито пам'ятну дошку.

Матеріали підготували:

Тихончук Ілля, учениця  10 класу Заболоттівського ліцею Заболоттівської ОТГ Ковельського району Волинської області

Керівник: Грицюк Галина Миколаївна, вчитель української мови та літератури

Список використаних джерел

  1. Луцик Леонід Петрович [Архівовано 7 листопада 2016 року у Wayback]// Книга пам'яті загиблих.
  2. Указ Президента України №282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
  3. Волинські новини. Перше інформаційне агенство. volynnews.com

Герої

Дивитись всіх