Королюк Петро
Він мав велике серце і золоті руки, ніколи нікому не відмовляв у допомозі. А ще, дуже любив свою сім’ю. Тому й став на захист Батьківщини, щоб ворог не прийшов до рідного села і всіх не знищив.
Петро Королюк народився 27 грудня 1991 року. Дитячі та юнацькі роки провів у селі Лукавці Вижницького району. Ріс у дружній багатодітній родині з братом та сестрами. 1998 року пішов у перший клас місцевої школи. Хоча Петро і не був відмінником у навчанні, але вчителі згадують про нього як про добру дитину, чемного та слухняного учня.
Після закінчення школи служив у армії. Згодом працював на брикетному виробництві. 2013 року Петро Королюк одружився. Із дружиною Марією виховували двох діток – донечку Анічку та синочка Юрчика.
Із 2015 року працював у лісопильному деревообробному цеху філії «Берегометське лісомисливське господарство». Розпочинав із машиніста рубальної машини. Та завдяки своїй завзятості і наполегливості став рамником VI-го розряду на стрічкопильному верстаті. Свою роботу Петро виконував на відмінно. Завжди старався бути першим, кращим. На його обличчі постійно була посмішка, пригадують колеги.
Із перших днів повномасштабної війни Петро став до лав місцевої територіальної оборони. Згодом поповнив ряди Збройних сил України. Воював у гарячих точках.
Загинув Петро Королюк 16 березня 2023 року. Захисник поліг під час оборонного бою поблизу населеного пункту Іванівське Донецької області. Його життя забрав мінометно-артилерійський обстріл.
«Кажуть, Бог забирає найкращих. Саме таким був мій Петро. У моїх думках він завжди постає як дуже хороша, добра світла, щира, весела людина», – пригадує дружина Марія Королюк.
Зі старшим солдатом Петром Королюком, воїном військової частини А4436, попрощалися 22 березня 2023 року в селі Мигове на Вижниччині.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Герої
