Чікал Юрій
Він приносив продукти, яких не вистачало у їдальні, цукерки для дітей, встановив у шкільному саду вулики і пригощав усіх охочих медом. Молодий директор Старобросківецької школи запам’ятався односельцям своїми добрими справами. На жаль, його життя обірвала війна.
Юрій Чікал народився 21 лютого 1983 року в селі Нові Бросківці Сторожинецького району. З дитинства мав потяг до гуманітарних наук, тож після закінчення школи юнак вступив на географічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Отримавши диплом, став працювати вчителем географії та біології в рідній школі.
У 25 років став директором початкової школи у Старих Бросківцях. Молодий керівник відповідально ставився до роботи, піклувався про своїх школяриків, аби вони навчались в комфортних умовах. Нарешті в житті Юрія з’явилась кохана дівчина, але створити сім’ю не судилося. Розпочалась антитерористична операція на Сході, де після окупації Криму росіяни продовжили гібридну агресію.
8 квітня 2014 року Юрія мобілізували до військової частини в Чернівцях, а вже в травні з побратимами відправили в зону АТО на Схід. Три місяці він воював у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Загинув 31 липня 2014 року у селі Георгіївка Луганської області. Захисник отримав осколкові поранення та вибухову травму під час виконання бойового завдання.
Поховали Юрія Чікала у рідному селі на Сторожинеччині.
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Чікал Юрій Дмитрович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) та нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою!
Герої
