Ковтун Станіслав Григорович

Дата народження:

04.03.1986

Дата загибелі:

31.07.2014 (28 років)

Місце народження:

Україна, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, Атюша

Місце загибелі:

Україна, Донецька область, Горлівський район, Шахтарськ

Місце поховання:

Україна, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, Атюша

Військова служба:

Збройні Сили України, солдат, 25-а окрема повітряно-десантна бригада, заступник командира бойової машини - навідник оператор

Нагороди, відзнаки:

Відзнака Міністра Оборони України «За воїнську доблесть», Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно)

Ковтун Станіслав Григорорвич народився 4 березня 1986 року у селі Атюша, Коропського району, Чернігівської області. З дитинства мріяв про військову справу. Після закінчення восьмого класу Атюшівської загальноосвітньої школи вступив на навчання до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. По закінченню ліцею продовжив здобувати фах фійськового у Харківському гвардійському ордена Червоної Зірки інституті танкових військ імені Верховної Ради України Національного технічного університету "Харківський політехнгічний інститут", де отримав базову вищу освіту з відзнакою за напрямом підготовки "Військові науки" та здобув кваліфікацію бакалавра вищих наук.

Вів хдоровий спосіб життя, активно займався спортом. Постійно тримав себе у відмінній фізичній формі. Займався бойовим самбо та бігом. Брав участь у різних спортивних змаганнях.

Здобув срібну медаль по гирьовому спорту на чемпіонаті України серед вищих навчальних військових закладів, був призером чемпіонату України по бойовому самбо, на спортивних іграх Коропщини посів 2 місце.

Вирізнявся принциповістю, патріотизмом і мав чітку громадягську позицію. Активний учасник революції Гідності, перебував у 13 сотні "Євромайдану". був на барикадах у найпекельніші дні і ночі (18-20 лютого 2014 року).

14 березня 2014 року, ще до початку загальної мобілізації по країні, після окупації Криму, добровільно уклав контракт на військову службу і пішов захищати свою країну і родину. Воював у складі 25-ї Дніпропетровської окремої десантної високомобільної бригади. З 20 березня 2014 року вже був на передовій, перебував на кордоні з Росією, брав участь у багатьох бойових операціях, останнім часм був командиром танку.

Загинув 31 липня 2014 року від смертельного поранення в шию, завданого ворожим снайпером під час бою, що стався внаслідок потрапляння в засідку колони БТР десантників поблизу м. Шахтарськ Донецької області. На момент загибелі, не дивлячись на офіційну посаду, Станіслав фактично виконував функцію командира танка. Оскільки він мав відповідну військову освіту, йому довелося замінити пораненого командира танка.

Під час бою, він змушений був вилізти з башти танка, з метою поправити короб з патронами для того, щоб можна було продовжувати ефективно відповідати на атаку бойовиків і прикривати відхід наших військових. Він збив до кісток шкіру на руці, але поправив заклинивший короб. В цей момент в нього влучила куля ворожого снайпера.

Похований у с. Атюша, Коропського району, Чернігівської області.

29 липня 2014 року нагороджений відзнакою Міністра Оборони України "За воїнську доблесть".

Указом Президента України №873/2014 від 14 листопаду 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

17 листопада 2016 р. нагороджений відзнакою Президента України "За участь в антитерористичній операції" (посмертно).