Куницький Вадим Петрович

Мужній волинянин

Століттями українці виборювали право на національну ідентичність, територіальну цілісність, на власне майбутнє. Сьогодні у боротьбі з рашизмом наш народ захищає і європейські цінності, вражає світ своїм героїзмом, самопожертвою, стійкістю, консолідацією всіх сил, кмітливістю. Багатьом громадянам довелось пройти короткий шлях від цивільної людини до мужнього воїна-захисника, героя.

Серед них - волинянин Куницький Вадим Петрович. Майбутній герой народився 14 квітня 1992 року в селі Древині Іваничівського району (тепер – Володимирського району) Волинської області. У 2009 році закінчив загальноосвітню школу №2 смт Іваничі. У шкільні роки Вадим був активним учасником та переможцем різноманітних конкурсів та спортивних змагань, олімпіади з географії, хімії, математики, трудового навчання. Із великим задоволенням відвідував гуртки районного Будинку дитячої та юнацької творчості. Любов до виготовлення виробів з дерева йому прищепив батько Куницький Петро Іванович - вчитель трудового навчання.

Після завершення навчання в школі Вадим вступив до Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, який закінчив у 2015 році та отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Математика", здобув кваліфікацію викладача математики, вчителя інформатики, адміністратора комп'ютерних систем.

У 2013-2017 роках працював учителем математики СЗШ №35 м. Києва. З 2017 року викладав інформатику у спеціалізованій школі №254 міста Києва. Святошинські освітяни пишаються тим, що працювали разом з Вадимом Петровичем - вчителем-професіоналом, відвертою, щирою людиною, душею усього колективу. Саме так про нього відгукуються усі педагоги школи №35 та №254: «Надійний друг і талановитий вчитель залишив слід у кожному нашому серці, був душею колективу та просто хорошою і чесною ЛЮДИНОЮ! Для дітей Вадим Петрович – найкращий приклад сучасного педагога, який мотивує молодь. Готував цікаві уроки, заходи, надихав на подальше навчання і становлення особистості. Завжди виховував у дітей загальнолюдські цінності, любов до України, її традицій, порядність, відповідальність і прагнення до знань. А скільки дитячих сердець запалив улюблений педагог!»; «Для нас Вадим Петрович - Герой, який загинув, захищаючи Україну» [1].

З надзвичайною повагою, теплом, дитячою щирістю та відкритістю згадують Вадима Петровича і його учні: «Наш найкращий вчитель інформатики був дуже доброю і справедливою людиною. Він не тільки допомагав нам зрозуміти складні теми, а й надихав на досягнення більшого. Вадим Петрович завжди допомагав, коли у нас виникали питання. Одна з його найбільших переваг – це любов до своєї країни. Він часто розповідав про історію України, підтримував наше бажання брати участь в різних проєктах, спрямованих на підтримку України».

Вадим здобув і другу вищу освіту за спеціальністю «Освітні вимірювання», мав кваліфікацію керівника закладу із оцінювання якості освіти. У вільний час створював вироби з дерева, вишивав, як мама, картини бісером. Він мав «золоті» руки: умів зробити все. Не боявся жодної важкої праці. Любив їздити на велосипеді, займався розведенням голубів та папуг [2].

Під час повномасштабної війни, яку розпочала росія проти нашої країни,  Вадим Петрович був волонтером, допомагав в укритті, цілодобово чергував у приміщенні навчального закладу, проводив онлайн-уроки з учнями.

17.07.2022 року Вадим був мобілізований на військову службу Володимир-Волинським РТЦК та СП Волинської області. Впродовж 4-х тижнів проходив навчання у Великій Британії. Після повернення в Україну став бійцем  46-ї окремої десантно-штурмової бригади з позивним «Математик». Обіймав посаду стрільця-снайпера 1 аеромобільного взводу 8 аеромобільної роти 3 аеромобільного батальйону військової частини А4350. Функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег по службі [2].

14 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Сухий Ставок Бериславського району Херсонської області в результаті артилерійського та мінометного обстрілів з боку противника солдат Куницький Вадим Петрович загинув смертю хоробрих, мужньо захищаючи волю та незалежність України [2]. Захиснику було 30 років.

«За своє коротке життя Вадим встиг подарувати всім нам свою любов, свою ніжність, свою дружбу. Він був найкращим сином та онуком, був прекрасним старшим братом. Для мене він був і є єдиним коханим та найдорожчим чоловіком, для нашої донечки - люблячим та турботливим, найкращим татом. Вадим мав особливе почуття гумору, завжди був на позитиві. Був вірним та надійним другом, завжди готовим прийти всім на допомогу. Куницький Вадим був справжнім чоловіком, сміливим, мужнім воїном, борцем та патріотом, який без вагань став на захист України. Був прикладом мужності і відваги для інших чоловіків. Вадим був світлою, доброю людиною з відкритим серцем і незламною вірою в життя. Він був розумним та кмітливим, порядним та принциповим, чуйним та доброзичливим, життєрадісним, енергійним та завжди веселим; жартуючи, піднімав усім настрій, не давав можливості сумувати, вмів підбадьорити. Вадим мав багато планів на майбутнє, цінував всіх рідних, дуже любив своїх батьків та рідних братів, обожнював нашу донечку. Я пишаюсь своїм чоловіком, я за все вдячна йому, безмежно люблю його, довічно буду сумувати за ним», – розповіла дружина загиблого Оксана Куницька [4].

«Він був людиною щирою і неймовірно доброю, прикладом у всьому. Завжди вчив цінувати те, що маємо. Усе своє життя був оптимістом. Вадим постійно говорив, що немає цілей, яких не можна досягнути. Він переконував усю родину, що разом ми – сила, що будь-які проблеми можна вирішити швидко і легко. Любив, люблю і буду любити свого рідного брата», – додав Богдан Куницький [4].

Від громадян міста Києва за розпорядженням Київського міського голови 02.12.2022 р. Куницький Вадим Петрович посмертно нагороджений медаллю «Честь. Слава. Держава» за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію [5].

20 вересня 2022 року з Героєм попрощалися у Києві, де він жив і працював, а наступного дня його поховали у рідному селі Древині. Щоб провести загиблого бійця в останню путь, зібралася велика кількість людей. Чин похорону здійснили настоятель місцевої Свято-Дмитрівської церкви отець Віталій та духовенство Володимирського благочиння ПЦУ [3].

У загиблого Героя залишились мама, тато, двоє братів, дружина та 5-річна донечка.

Вічна пам'ять і шана мужньому захиснику України!

Матеріали підготували:

Вороніна Наталія, учениця 10 класу комунального закладу загальної середньої освіти «Іваничівський ліцей №2 імені Юрія Лелюкова Іваничівської селищної ради Волинської області»

Наукові керівники: Наквацький Володимир Ігорович, учитель історії комунального закладу загальної середньої освіти «Іваничівський ліцей №2 імені Юрія Лелюкова Іваничівської селищної ради Волинської області»;

Бенев’ят Наталія Геннадіївна, учителька української мови та літератури комунального закладу загальної середньої освіти «Іваничівський ліцей №2 імені Юрія Лелюкова Іваничівської селищної ради Волинської області»

Список використаних джерел

1. Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Вічна пам’ять і шана Герою - Куницькому Вадиму Петровичу – учителю інформатики спеціалізованої школи №254 Святошинського району міста Києва. https://don.kyivcity.gov.ua/news/12334.html (дата використання: 22.05.2023 р.).
2. ZASVITY. Історіï тих, хто пішов у засвіти. Куницький Вадим Петрович. https://zasvity.com/departed/48a15a9e-65c1-41e4-bfb4-eb04cdb31a86 (дата використання: 22.05.2023)
3. Інтернет-видання "Буг". В селі Древині Іваничівської громади провели в останню путь Героя Вадима Куницького. http://bug.org.ua/news/ivanychi/v-seli-drevyni-ivanychivskoyi-gromady-provely-v-ostannyu-put-geroya-vadyma-kunyczkogo-697354/ (дата використання: 22.05.2023)
4. Платформа пам'яті Меморіал. Загиблі у війні Росії проти України. Вадим Куницький. https://www.victims.memorial/people/vadym-kunytskyi (дата використання: 22.05.2023).
5. Розпорядження Київського міського голови від 02.12.2022 р. № 707 про нагородження (посмертно) медаллю «Честь. Слава. Держава».