Іпатій Іван
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він працював у Польщі. Була нагода перечекати… Однак повернувся, щоб боронити Україну, інакше не міг.
Іван Іпатій народився у селі Лукавці Берегометської громади, закінчив місцеву школу. Хлопець був дисциплінований, здібний, доброзичливий у стосунках із товаришами, активно займався спортом, згадує його класна керівниця Ганна Романчук.
2014 року, коли на територію України вторгся агресор, Іван Іпатій одним із перших пішов захищати Батьківщину. Пройшов пекло перших місяців АТО. Брав участь у боях із ворогом у місті Щастя, в районі Донецького аеропорту. Після завершення служби працював, одружився. Разом із дружиною Юлею виховували двох синочків. Сім’я оселилася на Київщині, в селі Карапиші. Тож після 24 лютого буковинець долучився до добровольчого формування Миронівської територіальної громади. Навесні пішов на фронт. Боронить Україну і батько Івана – Юрій, рідний дядько Іван, двоюрідний брат Назар.
Життя захисника обірвалося 21 вересня 2022 року поблизу населеного пункту Шахтарського Волноваського району Донецької області. Йому було 32.
«Він був найкращим братом, сином, другом, батьком, чоловіком. Він був людиною твердого і непохитного рішення, і останнім його рішенням було – це Україна! Вільна, чиста, мирна – для його дітей і для кожного з нас», – згадував про загиблого брат Дмитро.
Поховали Героя у рідному селі Лукавці. Його дорогу до місця вічного спочинку односельці встелили квітами.
Герої
