Руснак Іван Миколайович
Іван Миколайович Руснак народився 10 жовтня 1999 року у селі Йосипівка Звенячинського старостинського округу (Кострижівська громада Чернівецької області). Навчався у Звенячинській школі. Закінчив професійний ліцей залізничного транспорту в Чернівцях. У 2019 році ніс військову службу в Збройних Силах України у Чернігові. У 2022 році Іван став солдатом 14-ї окремої механізованої бригади. Був старшим механіком-водієм.
Про воїна згадують як про людину, яка любила життя, Україну. Він мріяв про гарне майбутнє своєї держави, будував плани, мав кохану дівчину Вероніку, яка народила йому сина Михайлика.
«Іван був надзвичайно занепокоєним проблемами рідної країни. Це сформувало мрію: подолати несправедливість в Україні. Він хотів змінити все докорінно, але разом з тим розумів, що буде непросто. Іван вважав, що війна – загартовування, удосконалення своїх властивостей та ідей. Страх з кожним днем там притуплюється, а бажання боротися збільшується», – розповідають про воїна односельці.
Люди кажуть, що він мав гостре відчуття справедливості та честі, на нього завжди можна було покластися.
Загинув Іван Руснак 31 березня 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Партизанське на Миколаївщині в результаті ворожого обстрілу. Захисникові було 23 роки.
Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Присвята Іванові Руснаку від Мирослави Цюп’ях:
Ти далеко. Вже десь в висоті.
Добрим воїном будеш у Бога.
Вічна слава, юначе, тобі!
Жаль, коротка життєва дорога.
Присвята Іванові Руснаку від Василя Джурана:
Вічно безсмертник
Руснак…
Весна…
Весна…
Руснак…
12 крапелин
Од крові святогеройськістю:
Отак
Свою вічно
Безсмертну повість
Ти написав пребарвінково.
Герої
