Георгіу (Акостакіоає) Себастіан Русланович

Дата народження:

10.05.2002

Дата загибелі:

14.01.2023 (20 років)

Місце народження:

Україна, Чернівецька область, Чернівецький район, Куликівка

Місце загибелі:

Україна, Донецька область, Бахмутський район, Роздолівка

Місце поховання:

Україна, Чернівецька область, Чернівецький район, Куликівка

Військова служба:

Старший солдат-гранатометник.

Себастіан Русланович Георгіу (Акостакіоає) народився 10 травня 2002 року у селі Куликівка Герцаївського району Чернівецької області.
Базову загальну середню освіту здобував у навчально-виховному комплексі сусіднього села Турятка. Далі продовжив навчання у Герцаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів, а в 2019 році здобув повну загальну середню освіту у Герцаївському ліцеї імені Георгія Асакі. Військова справа йому подобалась з дитинства, тому згодом Себастіан вступив у військовий коледж сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів). Потім він підписав контракт із Збройними Силами України. Коли росія розпочала повномасштабне військове вторгнення в Україну, Себастіан Георгіу (Акостакіоає) був старшим солдатом-гранатометником гірсько-штурмової роти однієї з військових частин.

У рідному селі кажуть, що він був життєрадісним хлопцем, який дуже любив життя. Вислів «Жити тут і зараз» саме про нього. Себастіан обожнював пригоди та не боявся нового, умів переконувати людей і відстоювати свою думку.

«Його щира усмішка відразу піднімала настрій, саме її та світлий погляд запам’ятали усі, хто бачив захисника востаннє. Мати воїна каже, що Себастіан дуже захоплювався автомобілями, був дбайливим сином та братом, душею компанії. Хлопець, який ніс добро у собі та мав чисту віру у Бога і світле майбутнє», – згадують про Себастіана друзі.

Він загинув 14 січня 2023 року поблизу села Роздолівка у Бахмутському районі Донецької області. Під час ворожої атаки Себастіан отримав важке поранення, лікарі боролися за його життя, але врятувати юнака не вдалося, поранення були несумісні з життям. Поховали захисника у рідному селі Куликівка Герцаївської громади. На фасаді місцевої гімназії на його честь відкрили меморіальну дошку, яка нагадує про героїчний шлях воїна.

У Себастіана залишилася велика родина, яка надзвичайно його любила. Мама Георгіу – Ауріка, четверо братів, двоє з яких – Серафім та Василь – також воїни ЗСУ, сестри Анна,Таїсія, Галина та Ксенія.