Карпюк Андрій Миколайович

Дата народження:

11.12.1990

Дата загибелі:

03.04.2015 (24 роки)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Луцький район, Суськ

Місце проживання:

Україна, Волинська область, Луцький район, Суськ

Місце загибелі:

Україна, Донецька область, Покровський район, Авдіївка

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Луцький район, Суськ

Позивний:

Звєробой

Нагороди, відзнаки:

Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня (посмертно).

Одна доля на двох друзів: Карпюк Андрій

Солдат Карпюк Андрій Миколайович народився 11 грудня 1990 року в с. Суськ Ківерцівського (тепер Луцького) району Волинської області.

З 1997 по 2008 рік навчався в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с. Суськ. Однокласники та класний керівник згадують про Андрія наступне: «доброзичливий, надійний товариш, оптиміст, життєлюб. Андрій був завжди веселим, радісним, з повагою ставився до батьків, до однокласників, до вчителів. Захоплювався риболовлею, спортом, туризмом, мисливством, був нечуваним грибником. Брав активну участь у художній самодіяльності. Андрій був дуже відповідальним та розсудливим. Завжди добросовісно ставився до виконання різного роду доручень. Про нього можна говорити лише добрі слова. Був оптимістом, життєлюбом, прекрасною людиною».

Після закінчення школи, з 01.09.2008 року по 20.05.2009 року навчався в Колківському ВПУ та здобув спеціальність «тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва».

З 17.11.2009 року по 10.11.2010 року проходив службу в Збройних Силах України.

Спокійний та врівноважений за характером, трудолюбивий, Андрій вважав себе здібним організатором сільськогосподарського виробництва, розумівся в механізації. Багато читав, цікавився політичним життям країни, цінував думку інших, критично ставився до власних вчинків. Поважав думку батьків і дуже любив свою сім’ю. Здавалося попереду ще стільки планів, ще стільки невиконаних задумів….

Усе змінилося 31.08.2014 року, коли Андрій був мобілізований згідно з Указом Президента України про часткову мобілізацію. Плином ішли дні служби солдата з позивним “Звєробой». Був водієм 81-ої окремої аеромобільної бригади (122-й окремий батальйон).

Брав участь у боях за Донецький аеропорт.

3 квітня 2015 року Андрій разом із побратимами - Свідерським Дмитром та Чичаліним Юрієм вдало провели розвідку й поверталися з завдання. Десь за 150 метрів від їхніх позицій розірвалася міна. Внаслідок підриву на міні поблизу с. Авдіївка Донецької області загинув солдат Андрій Карпюк та капітан Юрій Чичалін. У цей же день загинув товариш та односельчанин Андрія – Степанов Дмитро, який біг спасати побратимів і сам підірвався на міні. Пізніше від отриманих поранень помер і солдат Дмитро Свідерський [4].

З невимовним болем, на колінах зустрічали рідні та односельчани, друзі та знайомі тіла загиблих воїнів у рідному селі. Саме там, на сільському кладовищі, 8 квітня 2015 року знайшли свій останній прихисток мужні воїни України – Карпюк Андрій та Степанов Дмитро.

Плаче згорьована мати, плаче сестра, брат, батько. Плачуть усі небайдужі до чужого горя. В такі моменти чуже горе стає своїм, бо ці хлопці боронили усю Україну, цілісність її кордонів. Остання дорога встелена квітами. Андрій не встиг створити свою сім’ю. Дружки несли його весільний коровай з чорною стрічкою.

Військовий шлях Андрія був оцінений і на державному рівні. Указом Президента України №461/2015 від 31 липня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверинітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Карпюк Андрій Миколайович нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня (посмертно). Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

Важко говорити про Андрія в минулому часі. Дуже шкода, що такий короткий шлях подарувала йому доля, проте прожив він його з честю.

Недожив, недолюбив, недомріяв… Назавжди 25–річним юнаком залишиться в пам’яті усіх, хто його знав. Біля місцевої школи, де навчався, 7 квітня 2016 року відкрито пам’ятну дошку на честь загиблих воїнів-односельчан, «кіборгів», що загинули за цілісність кордонів України. На стінах коридору школи є тематичні стенди, що нагадують учням про мужніх захисників України.

Матеріали підготували:

Відкрито меморіальну дошку Андрію Карпюку та Дмитру Степанову// Вільним шляхом. 2016. 9 квіт. С.1
Королюк М. …Йдуть на небеса/ М.Королюк// Вільним шляхом. 2015. 8 серп.
Лугова М. Односельчани стали перед ними на коліна/М.Лугова//Волинь-нова. 2015. 9 квіт.
Карпюк Андрій Миколайович [Електронний ресурс] // Книга пам’яті полеглих за Україну : [сайт]. Електрон. текст. дані.Режим доступу https://memorybook.org.ua/14/karpuk.htm (дата звернення 19.05.2023).
Хай знову запахнуть житами поля. А в нас запанує хай мир: бібліогр. довід./ Центр б-ка Ківерц. РЦВС Волин. обл.; упорядник: І.М.Вергун, О.В. Полійчук; відповід. за вип. Л.І.Михальчук. Луцьк, ПП Іванюк В.П., 2016. ст.226-227.