Даніш Олександр Миколайович

Дата народження:

09.03.1994

Дата загибелі:

14.06.2023 (29 років)

Місце народження:

Україна, Чернігівська область, Ніжинський район, Володькова Дівиця

Місце проживання:

Україна, Чернігівська область, Ніжинський район, Володькова Дівиця

Місце загибелі:

Україна, Запорізька область, Пологівський район, Мала Токмачка

Місце поховання:

Україна, Чернігівська область, Ніжинський район, Володькова Дівиця

Військова служба:

Солдат ЗСУ

Позивний:

Зима

Нагороди, відзнаки:

орден "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно)

Олександр народився у сім'ї Олени та Миколи Данішів, що працювали залізничниками. Навчався у Червонопартизанській середній школі №1, захоплювався спортом (бокс, боротьба) з дитинства і все життя. Хлопець постійно брав участь у районних та обласних спортивних змаганнях, звідки часто повертався переможцем. Олександр був дуже товариським, веселим, оптимістичним, тому мав серед молоді села багато друзів, користувався авторитетом, був харизматичною особистістю. Чоловіків з родини Данішів здавна прозивали "Зима". Так називав Сашко і сам себе, і всі, хто його знав.

Після школи навчався у Київському училищі залізничного транспорту, здобув фах машиніста метрополітену.

У 2013 році пішов служити до лав української армії. Службу прпоходив зразу в Києві, потім у Криму, у спецпідрозділи "Тигр" (спецпідрозділвнутрішніх військ МВС України). У лютому 2014 року, коли Крим було окуповано росією, хлопцям пропонували перейти на бік ворога, але вони відмовилися. Тоді підрозділу було дозволено передислокуватися до материкової України, до міста Мелітополь Запорізької області, потім до міста запоріжжя, де Олександра було переведено до спецпідрпозділу "Гепард". Після військової підготовки Олександра у складі підрозділу "Гепард" було направлено до зони АТО, де хлопець прослужив майже рік.

8 травня 2015 року Олександр повернувся додому. Працював на АЗС, охоронником, начальником охорони в одному з київських приватних ресторанів. Зустрічався з жителькою міста Носівки Никаноренко Оксаною, планував одружитися. (Никаноренко Оксана трагічно загинула під колесами автомобіля в ніч з 22 на 23 листопада 2024 року. Після загибеолі Сашка ввавжала себе його вдовою, проживала у разом з матір'ю Даніша Олександра, Даніш Оленою, у селі Володькова Дівиця. Тут вона й померла від поранень, завданих автомобілем).

14 листопада 2022 року Олександру принесли повістку і він пішов до лав ЗСУ. Підготовку проходив у місті Рівному.Тоді був переведений до міста Дніпра, далі - на Запорозький напрямок, до села Мала Токмачка, де збирав розвідувальні дані. Позивний собі взяв, звичайно, "Зима". 14 червня 2023 року Сашко загинув під час сутички з ворогом. Був одягнений у бронежилет, але куля пройшла під рукою і потрапила в серце. Поховано Олександра у рідному селі Володькова Дівиця на Миколаївському кладовищі. На стіні Володьководівицького ліцею (колишньої Червонопартизанської середньої школи № 1) розміщена меморіальна дошка з портретом Даніша Олександра.