Сенюк Олексій Олександрович

Народився 24 грудня 1974 року у селі Теліжинці Тетіївського району Київської області. Закінчив школу та працював будівельником.Сенюк Ірина Володимирівна розповіла, що Олексій був щирим, добрим та хоробрим чоловіком. Мав багато мрій та планів у житті, любив своїх рідних. Та щоб здійснити заплановане, бажав безпеки та миру для своєї країни.Захищав Україну від початку російської агресії у 2014 році. Брав участь у бойових діях у складі 3-ї роти 1-ї окремої танкової бригади. У боях на Чернігівщині наприкінці лютого 2022 року знищив дві ворожих бойових машини піхоти та захопив  танк Т-72.

27 лютого 2022 року загинув внаслідок авіаудару. Загинув у день Народження 10-річної донечки яка народилася 27 лютого в 2012 році. 

Похований 12 квітня 2022 в місті Носівка на цвинтарі по вулиці Центральній. В Носівці проживає його дружина Ірина та дві доньки — десятирічна Ангеліна та 6-річна Даніела.

Нагороди:

• звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
• орден «За мужність» III ступеня (2 грудня 2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української; держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України;
• вулиця Олексія Сенюка в м. Чернігів. Перейменовано вул. Грибоєдова за рішенням міської ради від 21 лютого 2023 р.

Матеріали підготували:

Особисто не знала. Героя. Але його доньки навчаються в нашому закладі, зокрема ода з них однокласниця моєї доньки. Саме від неї я і часто чула за її тата-Героя. Я педагог організатор Носівського ліцею №5 Носівської міської ради Чернігівської області