Стоянов Василь Іванович

Дата народження:

08.12.1975

Дата загибелі:

23.04.2023 (47 років)

Місце народження:

Україна, Одеса

Місце проживання:

Україна, Одеська область, Болградський район, Виноградівка

Місце загибелі:

Україна, Київ

Місце поховання:

Україна, Одеська область, Болградський район, Виноградівка

Військова служба:

184 батальон територіальної оборони, мастер сержант

Позивний:

Сотий

Нагороди, відзнаки:

Нагороджений медалю "15 років сумлінної службі", 15 березня 2023 році відзначений почесним нагрудним знаком "Золотий хрест". Нагороджений посмертно орденом "За мужність" ІІІ ступеня, медаллю за жертовність та любов до України.

Ніщо так не об'єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна...ВІЙНА. Наша країна переживає найтрагічніші сторінки своєї історії, втрачає кращих своїх синів. Війна завжди бере у людства найбільшу ціну... Гіркота від втрати, біль до якого не можно звикнути, якого не можно пробачити прийшла і до сім'ї військового Стоянова Василя Івановича.

Народився Василь Іванович 8 грудня 1975 року у місті Одеса. У 1990 році закінчив Городненську загально освітню школу ІІІ ступенів. Після закінчення школи вступив до Ізмаільського професійно технічного коледжу №38, де отримав спеціальність електрогазозварника та водія.

У 1998 році Василь Іванович вступив до військового навчального закладу міста Стрій, Львівська область, по закінченню отримав військове звання, Прапорщик. Його відповідальне ставлення до навчання та прагнення до саморозвитку заклали фундамент для його подальшої військової кар'єри. Після закінчення навчання для подальшого проходження служби, був направленний у Виноградівську прикордонну заставу. Під час служби в прикордонних підрозділах проявив зразкову дисципліну та професіоналізм, отримав звання Старшого прапорщика. У 2010 році вийшов на пенсію, проте не залишив військову службу.

У 2019 році підписав контракт із 88-м ботальоном морської піхоти. Під час проходження служби в батальоні морської піхоти брав участь у проведенні антитериростичної операції та отримав статус учасника бойових дій. По закінченню контракта був звільнений з лав Збройних сил України. У 2023 році, під час оголошення військового стану в країні, був призваний по мобілізації до 184 окремого батальону територіальної оборони в місті Болград. Вподальшому складі батальону ТрО здійснював оборону та захист суверінитету України, від нападу російського агресора.

5 березня 2023 році, під час виконання бойового завдання на Донецькому напряму отримав важке вогнепальне поранення. Помер в лікарні, 29 квітня 2023 році в місті Київ. 8 травня був похований в селі Виноградівка. Усе своє життя Василь Іванович присвятив родині та службі Батьківщині, залишивши по собі приклад віданості та честі. У нього залишилися дві донькі, онучка та дружина, які пам'ятають його як люблячого батька, дідуся та військового службовця відданого військовій службі. Він був справжнім героєм, який не побоявся стати на захист своєї держави, показав справжній приклад мужності та патріотизму.

Пам'ять про нього буде завжди в наших сердцях!

Матеріали підготували:

Матеріали підготовили: Стоянова Аліса, учениця 6 класу ВИНОГРАДІВСЬКОГО ЛІЦЕЯ ІМЕНІ О.О. БАНЄВА БОЛГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСТКОЇ ОБЛАСті Керівник: Банєва Марта Василівна, педагог-організатор ВИНОГРАДІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ ІМЕНІ О.О. БАНЄВА БОЛГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ