Нагорний Олександр Васильович

Нагорний Олександр Васильович - з Україною в серці!

Гіркою сторінкою історії нашої школи є загибель батьків наших учнів. Одним із таких є тато учениці 4-А класу Нагорної Ангеліни - Нагорний Олександр Васильович.

24 липня 1988 року в сім'ї відомої артистки Волинського народного хору Людмили Нагорної народився син - Нагорний Олександр Васильович. Дитячі та шкільні роки Олександр прожив у Луцьку. Навчався в ЗОШ І-ІІІ ступеня № 22 міста Луцька де здобув базову загальну середню освіту. В 2003 році юнак закінчує школу та рухається вперед. Вчителі завжди були тільки хорошої думки про Олександра та цінували його роботу, яку він робив для школи, оскільки, був учасником багатьох заходів, конкурсів, та брав активну участь у творчії діяльності школи. Там його запам'ятали назавжди веселою, життєрадісною та творчою дитиною...

Після здобуття базової загальної середньої освіти юнак продовжив навчання у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Його спалах творчості не зникав, а навпаки зросав. Завжди був тільки на позитивних емоціях у творчій діяльності ліцею(Додаток В). Хлопці, які вчились разом з Олександром навчили його грати на гітарі. Він легко влився у учнівський та вчительський колектив, неодноразово виступав на концертах художньої самодіяльності, був "душею компанії". З тих пів і до останніх днів свого життя гітара була з ним не розлучною...

Після закінчення Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою юнак з 1 вересня 2005 року продовжив навчання у Луцькому державному технічному університеті на факультеті обліку та фінансів. Під час навчання в університеті мав високі досягнення протягом трьох років. Проте на Ш курсі його навчальний процес призупинився, бо Олександр 24 травня 2008 р. прийняв військову присягу вірному народу України. Проходив службу в місті Запоріжжя у Внутрішніх військах МВС України. Під час проходження служби був нагороджений нагрудним знаком "Внутрішні війська МВС України" командиром військової частини 8033 №326 від 23 травня 2008 року. За особливі досягнення та виконавську дисципліну був нагороджений нагрудним знаком "За зразкову службу" ІІ ступеня Командир військової частини 3033 від 23 березня 2009 року.

Наш захисник ніколи не був осторонь людських бід. Зробивши благородний вчинок він стає донором крові з 2009 року.

Після строкової служби Олександр продовжує навчання у Волинському училищі професійної підготовки працівників міліції УМВС України у Волинській області (Додаток Є). Здобув професію охоронник ІІІ розряду. Працював в патрульно-постовій службі Луцького МВ УМВС України у Волинській області на вело-патрулі. Про це свідчить публікація статті газети "Резонанс" №14 від 29 липня 2010 року.

Згодом змінив декілька професій, працював торговим агентом, завгоспом, будівельником.

Повномаштабна війна розпочата країною-агресоркою і введення воєного стану вплинули на всі сторони життя українців. В травні 2022 р. Нагорний Олександр пішов добровольцем в ЗСУ на посаду водія 3 відділення протитанкових керованих ракет взводу протитанкових керованих ракет до складу військової частини. Він ще не уявляв яке там пекло... Як і всі наші захисники брав участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звʼязку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником.

Ніби все було добре... Дружина звечора набрала Олександру запитати, чи все гаразд, на що він відповідає "Так... вже зовсім скоро зустрінемся та прогуляємся по нашому рідному Луцьку" - проте дружина навіть не знала що почує його голос востаннє.

18 січня 2023 р. росія почала масово обстрілювати позиції Збройних Сил України в селі Степове що знаходиться в Запорізькій області. Їхній взвод, нажаль, був там. Загинули практично усі... Серед них старший солдат Нагорний Олександр Васильович якому було лише 34 роки. Похований 27.01.2023 р. на міському кладовиці в селі Гаразджа Луцького району Волинської області на Алеї почесних поховань.

Перебуваючи у лікарні відділені реабілітації познайомився з Карповичем Андрієм, який написав про Олександра спогад. Поетеса Віолетта Кравченко пише вірші про війну та наших захисників. Вона написала вірш про Нагорного Олександра "Більше він не заспіває".

Цей захисник навіки залишиться у наших серцях! Він поклав життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні!

Вони прийшли зимою на світанку.
Здригнулась, заревіла Вкраїнськая земля.
Ракети, бомби, все навкруг диміло.
Розпочалась жорстока, неоголошена війна.

Спецоперація! Рашисти так назвали.
Затьмарену, сплановану війну!
Одного тільки не вгадали –
ми не здали Вкраїну крадію.

Матеріали підготували:

Мушка Вікторія, учениця 10 класу комунального закладу загальної середньої освіти "Луцький ліцей № 11" Луцької міської ради Волинської області

Керівник: Янчук Олена Миколаївна - педагог-організатор комунального закладу загальної середньої освіти "Луцький ліцей № 11" Луцької міської ради Волинської області