Колісник Максим

Дата народження:

05.12.2001

Дата загибелі:

04.03.2023 (21 рік)

Місце народження:

Україна, Чернівецька область, Дністровський район, Владична

Місце загибелі:

Україна, Донецька область, Бахмутський район, Білогорівка

Місце поховання:

Україна, Чернівецька область, Дністровський район, Владична

Військова служба:

Заступник командира бойової машини, 10-та окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс».

Нагороди, відзнаки:

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Заради незалежності Батьківщини та свободи її народу він віддав найцінніше – власне життя. Максим Колісник був добрим і спокійним, однак проявив себе, як вправний боєць. Надійний, вмотивований, до останніх хвилин вірний присязі захисник поліг у 21 рік.

Народився Максим Колісник 5 грудня 2001 року в селі Владична нині Недобоївської громади Чернівецької області. Навчався у Широковецькому ліцеї. Потім закінчив Ставчанський професійний ліцей, здобув фах шофера-тракториста. Захоплювався футболом і волейболом.

Під час повномасштабного вторгнення, влітку 2022 року, хлопця призвали до лав Збройних сил України. Служив у 8-му окремому гірсько-штурмовому батальйоні 10-ї ОГШБр. Був заступником командира бойової машини, навідником-оператором гірсько-штурмового відділення. Побратими його поважали та шанували.

Солдат Максим Колісник загинув 4 березня 2023 року біля села Білогорівка на Донеччині. Захисник врятував побратима, а сам отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.

«Мій брат у 21 рік пішов добровольцем на війну, щоб захистити свою країну. Під час проходження служби у лавах ЗСУ він отримував багато поранень, та все ж знову і знову повертався на війну, щоб захищати нас. Максим був людиною надзвичайно щирою, доброю, працьовитою, ніколи нікому не відмовляв. Братик для мене – Герой», – розповіла рідна сестра загиблого Інеса.

Поховали Максима у рідному селі. У нього залишилися батьки, дві сестри, бабуся, дідусі, тітки.

Посмертно бійця нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.