Медінцев Іван Іванович

Іван Медінцев – захисник мирного неба України

Хто вони, ці люди, які безстрашно боронили Україну протягом віків, боролись в підпіллі та без вагань йшли у бій,публічно, не боячись, виголошували ідеї незалежності нашої держави, присвячували всі свої вчинки на благо «української справи»? Хто ж вони? Це герої – молоді та відважні, сильні та непереможні. Серед таких людей – Іван Медінцев [Додаток 1], який народився 20 вересня 1988 року в м.Ковелі.

Іван був довгоочікуваною дитиною в сім’ї, первістком, який давав надію жити. Перші слова, самостійні кроки, кмітливість та неймовірний розум маленького Іванка дуже тішили родину. Самостійність та наполегливість - одна із найсильніших рис людини, яка була притаманна Івану з дитинства. Мама, Лідія Михайлівна, пригадує, як до свята 8 Березня діти готували подарунки. Усім допомагали вихователі, проте Іван відмовився від допомоги і твердо настояв на своєму: «Я сам!».

У 1995 році Іван пішов до першого класу ЗОШ № 4, початкову освіту закінчив на відмінно, але життєві обставини змусили родину перевести хлопця до іншої школи - ЗОШ №1. Життя набуло нових яскравих барв. Іван активно брав участь у житті школи: змагання, конкурси, олімпіади, нові друзі. Школу закінчив у 2005 році та вступив до Львівської державної фінансової академії за напрямом «Економічна кібернетика». Відкритий, енергійний, товариський випускник ковельської школи стає старостою на своєму курсі. Упродовж навчання лунало чимало пропозицій здобувати освіту далі від викладачів вузу, в якому навчався, і від Краківського університету, в якому Іван перебував за обміном. Проте, як пригадує мама Івана,«йому дуже хотілося залишитися в рідному місті». «Ковель – це те місце, яке я не покину ніколи, саме з ним пов’язанні найдорожчі серцю спогади», - говорив Іван Медінцев.

Під час навчання у Львові Іван паралельно закінчує військову кафедру в Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та отримує звання молодшого лейтенанта. Повернувшись до рідного міста, влаштовується на роботу до банку та отримує хорошу посаду, а вже у 2013 році одружується.

8 квітня 2014 року в родину приходить звістка про мобілізацію. Іван без вагань о 7 год. Прибуває до військкомату, звідти вирушає на полігон. Після довготривалих тренувань, роту, в якій перебував Іван, відправляють у Миколаїв, далі в с. Дачне Дніпропетровської області, і згодом вони на Сході - в Іловайську. Саме поблизу цього міста розгорнулась одна з найтрагічніших битв для української армії у війні на Донбасі. Бої тривали майже місяць - з 6 по 29 серпня - і увійшли в історію під назвою «Іловайський котел». Білі хмари, утворені в результаті обстрілу фосфорними бомбами, димовою завісою накрили частину територій. Як дізналися згодом, саме фосфорні бомби є дуже небезпечними для людини і можуть викликати ураження кісток та кісткового мозку.

Вийшовши з Іловайська, Іван продовжував нести службу, і тепер уже за контрактом. У січні 2016 року почав відчувати недугу, лікувався у Львівському військовому госпіталі, де йому поставили діагноз - хвороба Ходшкіна (рак лімфатичної системи) І стадія [1]. Пройшовши курс хіміотерапії,повернувся на службу, отримав нове звання – старший лейтенант. Згодом недуга усе сильніше проявлялася і почала прогресувати: хвороба Ходжкіна з І стадії перейшли у ІV з ураженням усіх органів [2]. 7 липня 2019 року за станом здоров’я Іван Медінцев звільнився зі служби.

Складне, болісне, дороговартісне лікування в Національному інституті раку, нажаль, не дало позитивної динаміки. Останнім шансом для Івана стала пересадка кісткового мозку. Батьки неодноразово зверталися до державних інституцій за допомогою, і, зрештою, отримали кошти на лікування, а саме, можливість здійснити пересадку кісткового мозку в Туреччині. Три місяці Іван чинив опір хворобі, але, нажаль, дива не сталося.

10 червня 2021 року о 5 год. у лікарні Анадолі Іван Медінцев помирає. Згідно із висновком лікарів Протокол W08 від 11.01.2022 року «захворювання і причина смерті пов’язані із захистом Батьківщини» [3].

Іван Іванович Медінцев, як учасник бойових дій, нагороджений грамотою міського голови «За мужність й самовідданість, патріотизм, гідне виконання громадянського і військового обов’язку, відстоювання миру, цілісності й незалежності країни» 13.10.2020 року [Додаток 2].

Іван Медінцев без вагань захищав свою країну, щодня, щохвилини віддавав сили, використовуючи всі можливості, кожну хвилину для добра Великої Справи. Пам'ятаймо тих героїв, які боронили та боронять мирне небо над нашою країною!

Матеріали підготували:

Голуб Валерія, учениця 11-А класу закладу загальної середньої освіти «Ліцей № 1 м. Ковеля»

Науковий керівник: Кухта Ганна Григорівна, заступник директора з виховної роботи, учитель історії