Морський Віталій Анатолійович

Віталій навчався в Держанівському НВК. Після закінчення 11 класів вступив до Ніжинського ліцею сервісу та побуту. Після його завершення Віталій пішов на строкову службу, де здобув військово-облікову спеціальність зенітника. З перших днів повномасштабного вторгнення Віталій поповнив ряди ЗСУ. Він сумлінно виконував свої військові обов’язки, до всіх поставлених завдань ставився старанно та відповідально. Виконував бойові завдання в Донецькій, Запорізькій, Чернігівській та Сумській областях.

Захоплювався комп'ютерною технікою, полюбляв риболовлю та настільний теніс. Був гарним господарем, любив тварин і вмів за ними доглядати, вправно справлявся з конем, запрягав та їздив верхи.

Завжди був готовий допомогти людям. Віталій був чесним, відкритим, позитивним і справедливим.

Мав батьків, сестру та дядька. Дуже любив своїх племінників. Будучи на війні знайшов кохану дівчину, якій зробив пропозицію, планував одружитися та будувати власну сім'ю. Мав багато мрій яким не судилося здійснитися.

Загинув Віталій 10 жовтня 2024 року поблизу н. п. зелений шлях, курської області, російської федерації. Під час виконання бойового завдання, трапився російський прорив, Віталій разом з побратимами вступили в бій, з перевагою сил противника. Коли закінчились БК наших бійців взяли в полон, де роздягнули до білизни та розстріляли.

Віталію назавжди 27 років.

Матеріали підготували:

Мене звати Аня, я наречена Віталія