Котикович Віктор Іванович

Життя, щоб ми жили. Котикович Віктор

Котикович Віктор Іванович народився 18.01.1976р у селі Троянівка у подружжі залізничників Івана Борисовича та Марії Іванівни Котиковичів. Зростав у сім'ї зі старшими братом Анатолією і з сестрою Надією.

Повну середню освіту здобув у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с.Троянівка, де й познайомилися вчився в одному класі із першою дружиною Інною та мав 2 синів, Станіслава та Владислава.

Після закінчення школи Віктор Пішов навчатися в ДТСААФ. Отримане водійське посвідчення стало в нагоді під час строкової служби в одній із льотних частин, де був водієм, – розповідає брат Анатолій. Проходив військову службу в Харківській області в селі Чугуїв, потім його перевели в село Охтирка в Сумській області.

Повернувшись до цивільного життя, працевлаштувався кранівником козлового крана в Городоцькому держлісгоспі, де пропрацював 13 років. Потім деякий час служив у Маневицькій ВК-42 старшим інспектором. Віктор був життєрадісним, привітним та працьовитим. Його хобі рибалка та тихе полювання. Останні 9 років, до початку активної фази війни, він працював на фірмі, де ремонтував великогабаритні вантажівки в Ковелі. Саме в цьому місці подружився з Іриною та малим спільну доньку Неонілу.

Віктор Котикович пішов боронити рідну землю на третій день після повномасштабного нападу російських окупаційних військ, потрапивши в 63-ю бригаду. Воював на Миколаївщині, згодом виконував бойові завдання під Херсоном. Із середини грудня брав участь в обороні м. Бахмут.

Практично одночасно із батьком, щоправда із територіального центру Луцького району, на війну пішов і старший його син Станіслав, який останнім часом був біля Бахмута.

Востаннє спілкувався з братом Анатолієм Іванович 25 грудня, де сказав, що у нього все добре.

Був щирим патріотом країни і думки про те, щоб не боронити українську землю, у ньому ніколи не було. Відразу зібрався і пішов. Був дуже добрею і веселою людиною... Про його загибель нас сповістили в той же день, в повідомленні написано: «Загинув 29 грудня в східній околиці м. Бахмут під час стрілецького бою».

5 січня 2023 року відбулося прощання із військовослужбовцем Віктором Котиковичем, жителем села Троянівка на Маневиччині, який загинув 29 грудня 2022 року внаслідок важких поранень , отриманих під час стрілецького бою в Донецькій області.

Родина вирішила поховати свого найдорожчого - сина, батька, брата - у рідному селі Троянівка, де він прожив довгий час, і де покійна бабуся залишилася йому в спадок будиночок...

Наш захисник не дожив до свого 47-го дня народження лише 20 днів. На жаль, він уже ніколи не обійме батька й матір, дружину, не дасть мудрих настанов дітям. Але пам'ять про нього житиме у серцях українців, які довіку дякують йому й іншим Воїнам за мирне небо України.

Щирі співчуття рідним і близьким Героя! Слава Україні! 

Матеріали підготували:

Добринська Ілона, учениця 8 класу Опорного закладу загальної середньої освіти «Троянівський ліцей» Маневицької селищної ради Волинської області.

Науковий керівник: Книшук Ольга Вікторівна, вчитель історії Опорного закладу загальної середньої освіти «Троянівський ліцей» Маневицької селищної ради Волинської області.