Рудовський Володимир Олександрович
Сьогодні долі сучасного покоління руйнує жорстока російсько-українська війна. І забирає навіть тих кращих синів, які здавалося б мають Божий захист і будуть жити і боронити нас завжди.
Володимир Олександрович Рудовський народився 26 вересня 1981 року в смт. Ружин. Сім'я Рудовських переїздить у с.Бистрик на постійне місце проживання, коли батько , Олександр Володимирович став працювати головою колгоспу "Україна". А мама, Галина Миколаївна, -завідуючою дошкільного навчального закладу "Ялинка".
У перший клас Володимир пішов у Бистрицьку середню школу, яку успішно закінчив у 1999 році. Продовжив навчання у Київському економічному університеті та отримав у 2003 році диплом бакалавра за спеціальністю "Економіка і підприємництво". Згодом Володя перевівся на заочну форму навчання і пройшов службу у Бригаді охорони генерального штабу України міста Києва. Водночас здобув повну вищу освіту і звання магістра.
Бажаючи опанувати економіку Європейського рівня, Володимир їде на стажування у Данію, де він працював понад шість років.
Переїхавши на Україну, Володимир Олександрович працював на посадах директора та заступника сільськогосподарських підприємств агрофірми "Україна" ,"Полісся Агробізнес", МГМ "Агро" та Житомирському торгівельно-комерційному підприємстві Житомирської обласної ради .
З часом були й інші місця роботи, довелося опановувати інші професії, але де б не працював Володя ,то залишався передусім людиною та здібним фахівцем. Його підтримку, справедливість, людяність та доброту відчували колеги, побратими та друзі.
У 2012 році Володимир із коханою Людмилою створили сім'ю. Згодом у щасливого подружжя народилася донечка Аня .
З самого початку російсько-української війни Володя не зміг лишитися осторонь і вирішив йти захищати свою рідну українську землю від російського ворога. 27 лютого 2022 року, без вагань, був уже у воєнкоматі. Йому завжди були притаманні почуття справедливості, обов'язку та відповідальності . У телефонній розмові з рідними та друзями ,він завжди заспокоював і говорив, що все буде добре і скоро повернеться і буде з рідними його серцю людьми. Не судилося...
Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом торкнувся нашої Ружинської громади 26 квітня 2024 року під час виконання бойових (спеціальних) завдань загинув Володимир Олександрович Рудовський поблизу с. Прогрес, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області.
На подвір'ї Бистрицького ліцею 1 жовтня 2024 р. було відкрито Меморіальну дошку пам'яті полеглому Героєві у російсько-українській війні Рудовському Володимиру Олександровичу.
Кожного дня ми маємо згадувати про ціну, яку заплатив і продовжує платити наш народ за свою свободу. Біль ,який не можна втамувати, скорбота і жаль, що не минають. Важко втрачати цвіт нації, кращих з кращих Таким був і солдат Рудовський Володимир Олександрович, який назавжди став воїном Небесного легіону .
Вічна пам'ять, вдячність і слава українському воїну, що захищав рідну землю і кожного з нас!
Матеріали підготували:
Вчитель Бистрицького ліцею: Чухалова Інна Іванівна
Список використаних джерел
Учень 10 класу Бистрицького ліцею, Поліщук Максим Петрович
Герої