Марходей Тарас Юрійович
«Спи спокійно, Тарас Марходей. Наш Герой, який віддав своє молоде життя за незалежність України. Він не любив фотографуватися, не був «інтернетним». Це фото я робила влітку, коли Тарас приїхав з війни на пару днів у відпустку і сам попросив: «Сфотографуй мене і вишли Орисі (дружині)». Хочу запам’ятати тебе таким! Ти любив життя і жив кожен день, як останній. Вночі 24 лютого 2022 р. ти вже був на захисті нашої країни. Контузії, поранення, лікування.... 22.02.23 твій житєвий шлях обірвався... «Під час виконання бойового завдання» - так в некролозі Тараса написала Ірина Романюк-Марходей [2].
Старший солдат Тарас Марходей мужньо захищав рідну землю та відстоював незалежність України з першого дня повномасштабного вторгнення. За плечима у молодого чоловіка уже був бойовий досвід участі в АТО, тож він, не зволікаючи, знову узяв до рук зброю.
Тарас Юрійович Марходей народився 24 квітня 1994 року. Герою мало б виповнитися 30. Тепер же солдату назавжди 29. Хлопець жив у м. Володимир-Волинський, де закінчив місцеву школу у 2008 році. З 2008 по 2011 рік навчався у Володимир-Волинському ВПУ за професією тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва. Його завжди цікавила техніка і він мріяв приносити користь людям. Тарас, як і більшість хлопців його віку, іноді був нестриманим і безвідповідальним, але завжди визнавав свої помилки та намагався їх не повторювати. Позитивно сприймав критику, користувався повагою серед однолітків, - згадують його викладачі. В 2014 році, з початку війни, на сході України, він без будь-яких сумнівів пішов захищати рідний край [1].
Старший солдат служив в 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого, 1 механізованому батальйоні, 2 механізованій роті.
Помер Тарас Марходей під час виконання бойового завдання із відсічі збройної агресії рф у середу 22 лютого 2023 року. Влітку воїн приїжджав додому у відпустку. Востаннє… У нього залишився батько, який теж виконує свій громадянський обов’язок, воюючи за Україну, а також брат, дружина та двоє маленьких діток.
26 лютого 2023 року у Володимирі знову були приспущені прапори та схилені у скорботі голови – в останню дорогу провели старшого солдата Тараса Марходея. Попрощатись із захисником на чин похорону, який відбувся у храмі святого Юрія, прийшли рідні, друзі, побратими, сусіди та представники місцевої влади [3].
Чи не щотижня громади Володимирського району зустрічають коридорами шани, стоячи на колінах, полеглих Героїв, справжніх синів свого народу. Ми з гордістю та щемом у серці пам’ятаємо справжніх патріотів, які стали до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну, віддавши найдорожче, що мали, - своє життя. За нас віддали, аби ми жили краще. Тож нехай наша пам’ять буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості пожертвував собою. Ми в боргу перед захисниками, які віддали своє життя у війні з російськими окупантами.
Матеріали підготували:
Седловська Віта, здобувач освіти групи ОП-11 Володимир- Волинського центру професійної освіти
Науковий керівник: Хомич Світлана Володимирівна, викладач зарубіжної літературиВолодимир-Волинського центру професійної освіти
Герої