Макаренко Олександр Володимирович

Макаренко Олександр Володимирович
Дата народження:
23.11.1991
Дата загибелі:
14.01.2025 (33 роки)
Місце народження:
Україна, Чернігівська область, Ніжинський район, Носівка
Місце проживання:
Україна, Київ
Місце поховання:
Україна, Чернігівська область, Ніжинський район, Носівка
Військова служба:
Лейтенант, командир групи зв'язку та кібербезпеки штабу батальйону безпілотних систем

Лейтенант Олександр Володимирович Макаренко народився 23 листопада 1991 року в Носівці.

Виріс в Носівці. Навчався в Носівській школі №3 (нині Носівська гімназія №3). Навчався в Агротехнічному інституті м. Ніжин.

За спеціальністю не працював, організував власний бізнес разом з дружиною Олею. Молода родина проживала в Києві, будувала плани на спільне, довге і щасливе життя у любові, злагоді, з оселею.

Все перекреслила війна. А тепер ще й пошматувала долі і серця молодої дружини, батьків, бо як навчитися жити з думкою, що його вже немає.

Він був особливим у всьому: доброті, людяності, надійності. Був справжнім другом, щирим у відносинах. Неймовірно талановито грав на гітарі.

Олександра мобілізували у березні 2024 року. З дружиною був щодня на зв'язку. Завжди спокійний, стриманий, він заспокоював і щоразу давав надію своїм найдорожчим, що з ним точно нічого не станеться.

Бувши командиром групи зв'язку та кібербезпеки штабу батальйону безпілотних систем військової частини, він завжди беріг своїх побратимів. Того фатального дня він теж пішов сам… Назавжди.

Виконуючи завдання, пов'язане із захистом Вітчизни відстоюючи державний суверенітет та територіальну цілісність України, виявивши мужність та стійкість загинув на Курському напрямку.

І мабуть, саме там, на кладовищі, були сказані найважливіші слова з вуст побратима і матері Героя.

"Вибачте, нас приїхало лише троє…Решта, хто живий, на завданні. Але я хочу, щоб всі знали, як загинув Сашко. Він прийняв весь удар ворожого дрону на себе."

Здавалося, кожне слово військовослужбовцю давалося так важко, що стискалося серце. Він опановував свої емоції, розповідаючи, яким був наш земляк, а сльози заливали очі і рідних, і його, і всіх, хто знав чи не знав цього молодого чоловіка.

"Живіть, синочки! - вимовила мама, приймаючи прапор від побратима і посилаючи до небес увесь свій материнський біль непоправної втрати

Її син вже став Янголом.

Поховано офіцера на кладовищі мікрорайону Вербів (вул. Полівка) у Носівці.

У загиблого залишились дружина, батьки та сестра.

Матеріали підготували:

Матеріали підготувала:

Дяченко Альона Сергіївна, вчитель історії та правознавства Носівської гімназії №3

Список використаних джерел

https://wikinosivka.info/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

https://nezhatin.com.ua/2025/01/22/na-shhyti-oleksandr-makarenko-nosivka-proshhalas-iz-svoyim-zahysnykom/#google_vignette

https://cntime.cn.ua/gromada-vtratila-na-kurshini-33-richnogo-oficera-article/?fbclid=IwY2xjawJY92JleHRuA2FlbQIxMQABHUXJl4htF_rD6WQchnYaUlfrZx5X3La1WkGWlPFmSPXbfW_pLAnCw0jszA_aem_mwDIxeb5Rxmrqq-H2Ahq3Q

https://cheline.com.ua/news/vijna/chernigivshhina-u-zhalobi-na-kurskomu-napryamku-zaginuv-geroj-444282

https://suspilne.media/chernihiv/930463-na-cernigivsini-poprosalisa-z-oleksandrom-makarenkom-oleksandrom-savcukom-vitaliem-saulkom-ta-oleksandrom-kozankom/

Герої

Дивитись всіх