Побережник Сергій Анатолійович
Народився Сергій Анатолійович Побережник 21 серпня 1982 року в селі Клішківці Хотинського (нині Дністровсього району) Чернівецької області в родині будівельників. Згодом сім’я, в якій було троє дітей, оселилася в Хотині. Сергій виховувався разом з двома сестричками.
Після закінчення Хотинської гімназії, вступив на юридичний факультет Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. У студентські роки в гуртожитку познайомився зі Світланою родом з Поділля – однокурсницею сестри, а в 2003 році вже одружився. Через рік народилася донечка Марина, як дві краплі води схожа на батька. Дружина Світлана пригадує, що Сергій добре вмів планувати, аналізувати та прораховувати складні ситуації. Навіть невелику студентську стипендію вміло використовував, щоб допомогти своїй родині. Згодом здобув ще дві вищі освіти – економічну та державного управлінця.
Працював помічником адвоката на Кельменецькій та Чернівецькій митниці. Пізніше родина переселилася до Чернівців, а в 2009 році народився синочок Макар. Кілька років працював у Києві на Бориспільській митниці, за високу професійність був переведений до Департаменту правової роботи Державної митної служби України. Міг піднятися кар’єрними сходинками у столиці, проте не вагаючись повернувся на Буковину, щоб бути з родиною та брати участь у вихованні своїх двох дітей. Сергій працював головним юристконсультом, заступником начальника відділу внутрішнього аудиту, очолював кадри Чернівецької митниці. Був працьовитим, справедливим, вимогливим до себе та оточуючих.
Події у Києві на Майдані не могли залишити патріотично налаштованого Сергія байдужим. У серпні 2014 року він мобілізувався до лав ЗСУ, хоча через серйозні проблеми з хребтом та зором, не був військовою людиною та міг залишатися вдома. 13 жовтня того ж року Сергій Побережник, солдат військової частини В 4680, 24-ї механізованої Залізної бригади, що дислокується у Яворові, загинув внаслідок вибухової травми у Трьохізбенці Слов’яносербського району на Луганщині, виконуючи бойове завдання. Військові 24-ї бригади натрапили на встановлені ворожими диверсійно-розвідувальними групами розтяжки з гранатами. Похований 17 жовтня 2014 на Алеї Слави Центрального кладовища в Чернівцях.
Указом Президента України № 26/2015 від 22 січня 2015 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі», Сергій Побережник нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Рішенням Чернівецької міської ради нагороджений медаллю «На славу Чернівців» (посмертно). У Хотині відкрито меморіальну дошку на фасаді гімназії, де навчався Сергій. Вшановуючи пам’ять про Героя АТО в жовтні 2015 року, на будинку за адресою: вулиця Героїв Майдану, 186 Б, де проживав Сергій Побережник у Чернівцях, відкрито меморіальну дошку.
Найбільшою підтримкою є наша спільна пам’ять про воїна – Героя АТО, щирого сина, люблячого чоловіка, турботливого батька, визнаного фахівця улюбленої справи, патріота України, який за 32 роки так багато встиг зробити для рідної України, кажуть рідні.
«Життя людини подібне до іскри, яка вилетіла з багаття, спалахнула на одну мить і одразу ж згасла... Потрібно цінувати кожну хвилину, кожну мить, аби потім не жалкувати про те, що не встиг чи не зміг зробити!» – саме так ще у 10 класі писав Сергій Побережник у своєму творі, з яким ознайомила мати Героя Олена Побережник.
Про буковинців-Героїв АТО, які віддали своє життя, захищаючи рідну Україну, спокій дітей та родин йдеться також на сторінках книги Наталії Боярчук-Брянської «Янголи букового краю» (Чернівці: Друк Арт, 2017 р.) та в документальному виданні «Книга Героїв. Перша частина» (Чернівці: Друк Арт, 2017 р.). Слава Героям!
Герої
