Мельник Віктор Петрович

Віктор Мельник - Захисник України

Захисники України є важливою частиною національної безпеки та оборони держави. Вони відповідають за захист територіальної цілісності, суверенітету та безпеки країни. Україна має багато видатних воїнів, які присвятили своє життя захисту України та її народу. Одним із захисників України, чий життєпис потребує уваги, є мій тато, Мельник Віктор Петрович.

Віктор Мельник народився 10 травня 1990 року в с. Дроздні, Ковельського району, в родині швеї та комбайнера. В сім”ї зростало троє дітей, Віктор був найменшим. Завжди був веселим, щирим, добрим, активним. Мав багато друзів. З дитинства мріяв бути пожежником, щоб рятувати людей. Та доля розпорядилась інакше. З 1996 року навчався у місцевій школі, яку закінчив у 2007 році. “Це був не відмінник, але добре навчався, дуже любив читати. Досить часто його можна було знайти у бібліотеці за читанням історичних книг, - згадує бібліотекар, - місцеві діти, зазвичай, цікавились художньою літературою, а Вітя все гортав сторінки історичних праць”. На жаль, здобути вищу освіту обставини не дозволили. Важкі були умови проживання родин із села, тому татові після школи довелось іти працювати. Свою трудову діяльність розпочав із помічника комбайнера, де працював поруч зі своїм батьком, а згодом став помічником лісника у місцевому лісництві. Дуже любив свою роботу, був відповідальним, добросовісно виконував доручення. “Приходив на роботу першим, а йшов додому останнім. Кожне деревце зростало під його пильним захистом” - згадує місцевий лісник Олександр.

У 2013 році Віктор одружився з місцевою дівчиною Оксаною. Разом народили двох чудових діток. Мене та сестричку Вікторію. Кілька років тому померла мама Оксана. Тато страшенно сумував за нею. Але продовжував працювати та ставити нас із сестрою на ноги. Коли розпочалась повномаштабна війна в Україні тато пішов нас захищати. Адже він казав: “Хто як не я?”.

І вже у травні 2022 року проходив навчання на полігоні у Житомирі. Щодня дзвонив і з захопленням розказував як вони тренуються, скільки в нього зявилось побратимів, як вони підтримують один одного і що дуже скоро вони здолають ворога і ми житимемо у вільній, мирній державі. Пригадую, як він вперше отримав автомат і був гордий, що може нас захищати від ворогів. Наприкінці травня найбільш навчених хлопців, серед яких був тато Вітя, відправили на службу до Дніпра, а потім до селища Дружківка. Після Дружківки, на жаль, ми не знали де перебуває тато. Ми зідзвонювались, але він не казав, де їх бригада розмістилась. А після 30 червня він перестав виходити на зв’язок. То були страшні дні чекання.

11 липня ми отримали звістку про те, що нашого тата не стало. Він загинув 7 липня в бою за Білогорівку, Луганської області. Це був страшний бій, але тато і його побратими мужньо тримали захист до останнього подиху. На жаль, тато загинув одразу від численних осколків ворожого снаряду. Разом із ним загинули ще багато хлопців.

Поховали тата 14 липня 2022 року у селі Дроздні. 

Офіційно Мельник Віктор Петрович не є героєм України, але для мене і для нашої громади він — Герой. Він віддав найголовніше — своє життя за кожного з нас, щоб ми жили у вільній державі під мирним небом.

Слава і честь кожному захиснику України!

Матеріали підготували:

Мельник Арсен, учень 3 класу Дрозднівського ліцею Колодяжненської сільської ради, Ковельського району, Волинської області

Керівник: Мельник Людмила Петрівна, вчитель початкових класів Дрозднівського ліцею Колодяжненської сільської ради, Ковельського району, Волинської області