Дерлюк Віталій Володимирович

Герой, що тримає небеса

Дерлюк Віталій  Володимирович народився 23 грудня 1974 року в с. Шклинь Горохівського району Волинської області. Батько, Дерлюк Володимир Омельянович, працював будівельником в ПМК (пересувна механізована колона) смт Сенкевичівка. Мати, Дерлюк Галина Василівна, обіймала посаду обліковця в колгоспі с. Шклинь, згодом - працівник Шклинського маслозаводу. В сім’ї Дерлюків підростало двоє дітей: син Віталій і донька Оксана (1978 року народження). (Додаток 1) Виховувати дітей допомагала бабуся Анастасія Мусіївна Харчук, так як батьки багато часу проводили на роботі та займались будівництвом власного житла. Коли хлопчикові виповнилося сім років, родина перебралась у новозбудоване обійстя в смт Сенкевичівка.

У 1982 році Віталій був зарахований до першого класу Сенкевичівської середньої школи. Протягом навчання зарекомендував себе скромним, слухняним, товариським учнем.

Віталій найбільше любив уроки історії. Цікавився технікою, відвідував спортивні секції, мав добрий загальний і фізичний розвиток, був активним учасником військово – патріотичних заходів школи, району. Працелюбний, дані йому доручення виконував охоче і сумлінно. Мав багато друзів. 

По закінченню 9 класу у 1990 році пішов навчатись у Торчинське ПТУ, де освоїв професію зварювальника. В 1993 році поповнив лави Збройних Сил України. Строкову службу проходив у м. Харків, де відзначився відповідальністю, наполегливістю, витривалістю. У 1995 році був демобілізований і повернувся у рідне селище і поринув у трудові будні. Працював зварювальником на будівництвах у містах Вінниця, Харків, Луцьк. 

У 2006 році одружився. Дружина – Олійник Валентина Степанівна , 1976 року народження, домогосподарка. У 2007 році у сім’ї Віталія народилась донька Мар’яна. З цього ж року почав працювати у дорожній службі. У 2012 році в селищі Сенкевичівка розпочало діяльність ТзОВ «Виробнича група БРЕНД», куди Віталія запросили працювати зварювальником.

З лютого 2014 Російська Федерація почала неоголошену війну проти України.

Як справжній патріот своєї Батьківщини, Віталій Дерлюк з 2014 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності й суверенітету України. Протягом двох років мужньо боровся за українську землю; учасник запеклих боїв за Мар’їнку та Піски. Нагороджений п’ятьма державними орденами.

У 2017 році овдовів. Самостійно виховував єдину доньку-школярку. Працював на місцевому будівництві і мріяв про щасливу долю доньки Мар’яни, яка була для нього розрадою і помічницею у житті.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну добровольцем знову став на захист рідної держави. 26.02.2022 року мобілізований до лав Збройних Сил України.

Кулеметник 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти механізованого батальйону Дерлюк Віталій Володимирович, вірний військовій присязі, загинув 28.12.2022 року під час бою з ворожими підрозділами та ворожого артилерійського обстрілу поблизу східної околиці міста Бахмут Донецької області при здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

У переддень Різдва Христового у рідній Сенкевичівці знайшов свій останній спочинок 48-річний захисник України Віталій Дерлюк. Чимало мешканців Городищенської громади та навколишніх сіл прийшли віддати останню шану загиблому воїну, серед них – рідні, друзі, представники влади, побратими та небайдужі люди, зустрівши земляка навколішки, низько схиливши голови. Велелюдним коридором полеглого земляка провадили під звуки духового оркестру вулицями рідного селища. Поховали Героя під залпи пострілів військової варти та Державний Гімн України на місцевому кладовищі у Сенкевичівці. У спадок батькам і доньці-сироті – державні нагороди сина-Героя і клаптик звільненої української землі.