Букало Роман Сергійович

Дата народження:

29.12.1994

Дата загибелі:

17.12.2022 (27 років)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Камінь-Каширський район, Камінь-Каширський

Військова служба:

73-ій морський центр ССО

Волинянин Букало Роман Сергійович – Герой України

З 24 лютого 2022 року в нашій країні діє воєнний стан, пов’язаний з повномасштабним вторгненням військ російської федерації на території України. Щодня населення Батьківщини фізично та психологічно потерпає від ракет та сирен. Агресія загарбників російської федерації стала для кожного українця великою трагедією через втрату рідних, знайомих та своїх домівок. Усі українці відчувають безмежний біль та страждання кожного дня, коли країна-агресор обстрілює мирні міста України та вбиває ні в чому невинних дітей, жінок та чоловіків. Страшний відбиток війна залишила в серцях кожного. Але задля того, щоб наші рідні та діти, були щасливими та перебували в безпеці, і бореться кожен воїн України. Один із них – Букало Роман Сергійович.

Майбутній герой України народився 29 грудня 1994 року в місті Камінь-Каширський Волинської області. Навчався у місцевому НВК №1, після закінчення якого вступив до Камінь-Каширського вищого професійного училища. Отримав фах маляра-штукатура. Декілька років працював в Україні, так і закордоном. За цей час побував у майже кожній країні Європи. Роман був фізично загартований, змалку мріяв стати військовим, цікавився зброєю та медициною. Разом із батьком часто ходив на полювання.

У 2013 році волинянин Роман підписав контракт для проходження служби, а вже через пів року почалася російсько-українська війна [1]. У 2014 році коли російські найманці збили військовий ІЛ-76, у якому мав бути і Роман, але перед вильотом він пересів в інший літак. Тоді загинуло 49 військовослужбовців [2].

19-річний Роман у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади обороняв Луганський аеропорт. За період військової служби брав участь у багатьох операціях з оборони Луганської області. Тут йому довелося неодноразово рятувати життя побратимів, витягуючи їх з-під ворожих куль.

На початку 2017-го року Роман звільнився із служби, після чого працював у Києві, Луцьку, а потім знову ж таки поїхав за кордон.

На початку повномасштабного вторгнення перебував у Німеччині. 27 лютого повернувся в Україну, щоб мобілізуватися у 80-ту бригаду Львова, але вона була переповнена. Тож приєднався до добровольчого формування «Правий сектор», у складі якого брав участь в обороні аеропорту Жуляни.

3 квітня 2022 року був призваний до служби у 73-ій морський центр ССО.

Букало Роман пройшов повний курс підготовки на базі полігонів ССО, після чого був залучений до охорони та оборони кордону України в Одеській області з Придністровською Молдавською Республікою. Згодом залучався до здійснення операції із звільнення острова Зміїний, неодноразово брав участь у бойових виходах у глибину окупованих територій. Після звільнення м. Херсон був залучений до операцій ССО на острові Великий Потьомкінський, де і загинув 17 грудня 2022 року через кілька днів йому виповнилося б 28 років…

За час своєї військової служби був відзначений багатьма нагородами:

1. Подяка за мужність та героїзм під час захисту територіальної цілісності України.

2. Нагородним знаком за зразкову службу.

3. Годинником від Верховної Ради України.

4. Годинником від Львівської міської адміністрації.

5. Нагородою «За оборону Луганського аеропорту».

6. Нагородою ІІІ ступеня за хоробрість (посмертно).

Друзі Романа ініціювали клопотання про присвоєння Романові найвищої державної відзнаки. 16 січня на сайті Президента України розмістили петицію про присвоєння звання «Герой України» загиблому бійцю з Волині Роману Букалу [2].