Ткачук Микола Миколайович

Герой України - Ткачук Микола Миколайович

21.05.1979-24.03.2022

Ткачук Микола Миколайович майстер-сержант (П-045852), інспектор прикордонної служби вищої категорії, начальник групи, інструктор кінологічної групи прикордонної комендатури швидкого реагування «Новотроїцьке».

Народився 21 травня 1979 року в смт. Люблинець Ковельського району Волинської області.

Дитинство та юність: В 1986 Микола пішов в 1 клас Люблинецької ЗОШ.

Микола був в дитинстві розумним хлопчиком, в школі він вчився добре на 4 і 5. Дуже полюбляв прогулянки з друзями.

Він займався багатьма видами спорту: футболом, баскетболом, волейболом. За школу виступав у легкоатлетичних і пожежних змаганнях. Займав призові місця.

У 1996 році закінчив школу.

Мав мрію вступити до Київського військового училища, але доля розпорядилась інакше.

З 1996 по 1999 навчався в Рожищенському зооветеринарному технікумі.

Спогади мами Героя Валентини Петрівни: Він був самостійний з самого дитинства. Був такий випадок, що він сам прийшов додому з садочку і навіть забрав з собою сусіда Федю. Вони погуляли і пішли додому.

Завжди був здоровим і не задавав ніякого клопоту.

Микола був добрим, сильним, мужнім та талановитим, мав товариську вдачу. До справ, які розпочинав, відносився серйозно. З легкістю долав перешкоди, які траплялись на його шляху.

Любив історію, географію, багато читав художньої літератури, особливо цікавився історичними книжками про Україну.

Зі школи мріяв стати військовим.

Після закінчення школи поїхав до Києва з одним із своїх товаришів втілювати свою мрію і вступити до Військового училища. Третій іспит товариш не склав і вони вирішили їхати додому. Щоб не втрачати рік – Микола вступив у Рожищенський зооветеринарний технікум на ветфельшера.

У технікумі знайшов свою другу половинку - Васько Оксану – старосту групи з міста Володимира. У вересні 1999 року вони одружились. У них народилось троє дівчаток: Іванка – 2000 р.н., Вероніка – 2005 р.н., Маргарита – 2016 р.н. Всі троє віддано і безмежно любили свого тата, який виносив їх на своїх плечах.

Він дуже спішив жити. Микола переїхав в село Новосілки Володимир-Волинського району, де власноруч побудував дім, посадив чудовий сад. Більшість роботи робив сам. Він навіть купив машину своїй дружинні, але сам не їздив тому, що не любив цього заняття.

Його називали Святий Миколай, тому завжди приходив на допомогу та не чекав винагороди. Друзі говорили, що він був сміливим та відважним.

Як склалося військове життя Миколи: 10 травня 2002 року призваний на строкову військову службу Ковельським військовим комісаріатом Волинської області.

Пішов в Армію в 25 років. Служив у м. Володимир у прикордонних військах 1,5 роки.

2004 року Микола підписав контракт і поїхав з миротворчою місією в Ірак, де перебував протягом року.

10 березня 2005 року отримав посвідчення учасника бойових дій, видане Управлінням особового складу штабу Західного оперативного командування.

Під час служби у прикордонних військах в с. Коритниці, пройшов курси кінолога.

В 2014 році на три місяці був відкомандирований у зону АТО під час ротації на три місяці (серпень-жовтень) на кордон з росією у місто Червону-Талівку. За несення служби і за бойові заслуги Миколу нагороджено орденом «За мужність ІІІ ступеня».

Останнім місцем служби на Волині була прикордонна застава ім. Пархоменка у м. Устилуг, де очолював кінологічну службу з 2017 року.

В серпні 2021 року Микола був відкомандирований у м. Маріуполь у І прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Як загинув Герой України Ткачук Микола Миколайович: Загинув 24 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в смт. Курахове Донецької області, захищаючи кордон України від ворога.

Він зі своїми побратимами пішов на завдання, під час якого вони потрапили в оточення, з якого їм потрібно було вийти. Вночі вони пішли в розвідку, щоб знайти можливі шляхи виходу з оточення, але потрапили під артилерійський обстріл. Снаряд впав біля них та розірвався, так воїни і загинули, захищаючи нашу Україну.

Військова вислуга років на день смерті – 18 років 11 місяців.

Указом Президента України від 15 червня 2022 року № 409 Ткачука Миколу Миколайовича нагороджено орденом «За мужність ІІ ступеня» посмертно.

Де похований Микола: Похований на кладовищі села Новосілки Володимир-Волинського району Волинської області, де проживав з сім’єю. Чин похорону проходив у м. Володимир в кафедральному соборі Різдва Христового.

ДЯКУЄМО, ЩО БОРОНИВ НАШУ БАТЬКІВЩИНУ