Сидор Ярослав Тимофійович

Сидор Ярослав Тимофійович народився 20 грудня 1971 року в мальовничому с. Залісся Любомльського району, Волинської області.

У 1987 році закінчив Пульмівську середню школу, здобувши неповну середню освіту. Запам’ятався всім учителям великим добрягою, працелюбом. З 1 вересня 1987 року по 25 липня 1990 року Ярослав навчався в Малоритському ПТУ №155, за спеціальністю тракторист-машиніст, мріючи стати професійним водієм та управляти сільськогосподарською технікою.

З 1990 року по 1993 рік був призваний до армії, де отримав звання старший сержант.

У 1999 році одружився. Ярослав був чудовим сім’янином. Як справжній чоловік, збудував затишний будинок, виростив двох синів, та й не одне дерево посадив. Завжди був уважним до тих, хто його оточував.

11 лютого 2015 року був призваний на військову службу по мобілізації на посаду стрільця-помічника гранатометника в аеромобільну бригаду, десантну роту м. Житомир.

З 5 травня 2015 року по 15 жовтня 2015 року брав безпосередню участь в АТО у проведенні захисту України в м. Авдіївка та в м. Слов'янськ Донецької області. За що нагороджений відзнакою президента України "За участь в антитерористичній операції" та відзнакою "Учасник АТО". Військовий мріяв, що Україна буде вільною, що всі ми будемо жити щасливо і спокійно — дуже прагнув цього. І все робив, щоб так воно було. Боронив Україну, як тільки міг.

11 квітня 2016 року був звільнений в запас .

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, був знову призваний на службу у ЗСУ. З 26 лютого 2022 року перебував у військовій частині 3719 м. Яворів Львівської області в 63 бригаді старшим стрільцем третього механізованого відділення третього механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.

Деякий час перебував на кордоні поблизу міста Любешів Волинської обл.

З 15-го квітня 2022 року захищав село Широке, а пізніше - Кобзарці Миколаївської області. На жаль, жорстока війна забирає життя та приносить горе в оселі українців. Захищаючи рідну землю від ворожого наступу, 25 жовтня 2022 року, під час обстрілу, поблизу с. Кобзарці Баштанського району Миколаївської області від осколкового поранення у грудну клітку зліва, з пошкодженням внутрішніх органів внаслідок вибуху, загинув старший сержант військової служби по мобілізації Ярослав Сидор. Полеглому в бою за територіальну цілісність та незалежність України воїну був 51 рік. Зустріли загиблого воїна Ярослава живим коридором у рідному селі. Чин поховання звершили у місцевому Хрестовоздвиженському храмі. [1]

Навколо труни з його тілом зібралися родина, побратими, духовенство, представники влади, друзі та жителі громади, які прийшли розділити біль втрати за Героєм. . Поховали його як Героя в с. Угринів.[1]

“Працьовитий, добрий та щирий”, “Майстер на всі руки”, “Без вищої освіти, але сам міг навчити будь-кого, бо мав золоті руки” – саме так згадують Ярослава односельчани.[1]

Вічна слава Герою!

Його справу продовжують сини та невістка, які зараз знаходяться в зоні бойових дій.

Пам’ять про подвиг Ярослава Сидора назавжди житиме у наших серцях…