Ставнійчук Іван Анатолійович

Дата народження:

20.04.1983

Дата загибелі:

27.04.2022 (39 років)

Місце народження:

Україна, Хмельницька область, Шепетівський район, Більчинка

Місце загибелі:

Україна, Харківська область, Харківський район, Кутузівка

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Рівне

Військова служба:

Старший сержант, 22-й окремий мотопіхотний батальйон.

Нагороди, відзнаки:

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Волинянин Іван Анатолійович Ставнійчук - Наш Герой

2022 рік став страшною сторінкою в історії України. Кривава нога русні ступила на нашу землю, щоб зламати територіальну цілісність держави і знищити волелюбний дух українського народу. Багато кращих синів і дочок поклали свої голови, аби ми жили у вільній країні під мирним небом. Спинімося на хвилинку і подумаймо про вічне. Про тих, хто пішов у засвіти, хто захищав наші домівки і наш затишок.

У всіх загиблих є імена і обличчя, відомі їх фронтові біографії і житейські історії. У них залишилися сім’ї. Їх жертва не має бути марною. Ми зобов’язані про них пам’ятати. Ми у боргу перед нашими героями. Серед них і наш земляк Ставнійчук Іван Анатолійович.

Майбутній герой народився 20 квітня 1983 р. у с. Більчинка Ізяславського району Хмельницької області. У 2000 році закінчив Ізяславську середню школу. У 2001р. навчався у Плужненському професійно-технічному училищі №33 Хмельницької області за спеціальністю « Слюсар по ремонту автомобілів».

Івану з дитинства була до вподоби професія військового. Отож, пройшовши строкову службу у військовій частині № 9930 ( 30.06.2001р.-22.10.2022р.), був призваний 08.05.2003р. на службу за контрактом у Збройні сили України.

Восени 04.10.2013р. звільнений по закінченню контракту. З 21.12.2016 р. –21.12.2021 р. Іван Анатолійович знову проходить контрактну службу на посаді командира [1]. Згідно посади виконував завдання у районі проведення антитерористичної операції на сході України. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну 15.03.2022р. був мобілізований у Збройні сили України. Службу проходив на посаді Старшого сержанта у військовій частині А 1939. Іван Анатолійович брав участь у заходах по забезпеченню оборони, відсічі і стримування військової агресії російської федерації проти України.

За участь в АТО у 2016 р. героя нагороджено відзнакою Президента України, у 2019 р. грамотою за самовідданість і стійкість при виконанні бойових завдань, високий професіоналізм та наполегливість, у 2020 р. медаллю за 15 років сумлінної служби. 27 квітня 2022 р. у селищі Кутузівка Харківського району Харківської області під час боїв за окружну дорогу герой поклав своє життя за наше майбутнє. Указом президента Ставнійчука Івана Анатолійовича у 2023 році посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.

Поховали А. Ставнійчука на кладовищі у с. Рівне Ковельського району Волинської області, де він проживав з дружиною і малолітньою донькою [2] У місцевому ліцеї відбулося урочисте відкриття Куточка пам’яті полеглому захиснику, на якому діти з великим сумом і скорботою згадали воїнів рідного села, що віддали своє життя за мирне небо над Україною [3] .