Купира Юрій Петрович

Дата народження:

30.04.1996

Дата загибелі:

12.03.2023 (26 років)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Борове

Місце загибелі:

Україна, Луганська область, Сватівський район, Площанка

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Гуща

Військова служба:

67-ма окрема механізована бригада

Купира Юрій Петрович – Герой України

Україна продовжує відстоювати свою державність і цілісність - і народжуються нові герої, люди, які сьогодні творять історію своїми вчинками, віддаючи своє життя за вільну, єдину, незалежну Україну.

Коли ворог прийшов на поріг нашого дому, справжні патріоти стали на захист своєї Батьківщини, своїх рідних. Але, на жаль, багато з них поклали на жертовний вівтар війни своє життя. Пам’ять про тих, хто вже ніколи не переступить поріг рідної домівки, житиме вічно. Їхні жертви не були марними. Своїм життям і геройською смертю вони засвідчили безмежну любов до України. Заради її щасливого майбутнього вони пожертвували найціннішим, що є в людини – власним життям.

Купира Юрій Петрович народився 30 квітня 1996 року в с. Борове Ковельського району Волинської області [1]. Він був первістком у багатодітній родині. У 2002 р. - 2012 р. навчався у Рівненському навчально-виховному комплексі. З 2012 р. по 2014 р. проходив навчання у Любомльському професійно-технічному училищі за спеціальністю «Лицювальник-плиточник». Влітку, після повномасштабного вторгнення росії, зголосився добровольцем у військкомат. 15 червня 2022 року Купира Ю. був мобілізований до лав Збройних сил України. Службу проходив у військовій частині А 4123 на посаді оператора 107930 Ф , де мужньо воював за нашу країну, наш спокій і незалежність, захищав наш край від підступного агресора. Створити сім’ю Юрій не встиг.

Життя героя обірвалося 12 березня 2023 року у с. Площанка Луганської області. Купира Ю. отримав вибухову травму внаслідок військових дій. Односельчани, друзі, знайомі з теплотою згадують про загиблого. Юрій віддав своє молоде життя за Батьківщину, український народ, рідну землю у тяжку годину лютої війни з росією. Він ніколи не був байдужим до долі своїх земляків і співвітчизників, був справжнім професіоналом у справі захисту Вітчизни, чуйним, вірним і надійним товаришем, турботливим сином і люблячим братом [2]. Сотні живих квітів принесли земляки мужньому воїну, який поліг у битві з ворогом, виборюючи цілісність своєї держави і мирне життя для українців. Односельці та всі, хто прибув віддати останню шану захиснику України, провели його з рідної домівки в останню путь, стоячи на колінах. Відлунав сумний збройний салют за вірним сином України, за дорогою дитиною, братом, товаришем, земляком. Поховали героя у сусідньому с. Гуща Ковельського району [3].

У Рівненській школі, де навчався Купира Ю., відкрито Куточок пам’яті у пам’ять про полеглого на війні захисника [4].

Спи спокійно, солдате. Добра і світла пам’ять про тебе і вдячність за твій подвиг назавжди залишаться у наших серцях.