Бондарук Роман Васильрвич
Бондарчук Роман Васильович – Герой сьогодення
Війна, на жаль, продовжує стукати у наші домівки трагічними вістями про втрати рідних, близьких, друзів - тих, хто є цвітом нації, хто міг би сьогодні будувати наше спільне майбутнє.
З гордістю та щемом у серці ми пам’ятаємо справжніх патріотів, які стали до боротьби за вільну , демократичну Україну, віддавши найдорожче, що мали – своє життя. За нас віддали, аби ми жили краще.
Нехай наша пам’ять буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості пожертвував собою. Ми в боргу перед захисниками, які віддали своє життя за нашу волю. Їм потрібні наші молитви і спільні дії, щоб побудувати сильну державу.
Отож, згадаймо щирими словами нашого земляка Бондарука Романа Васильовича, який поклав свою голову за наше майбутнє . Захисник народився 16 березня 1985 року у м. Луцьк Волинської області. Він був найстаршою дитиною у сім’ї. У 1992 р.-2002 р. навчався у Рівненській ЗОШ I-III ступенів, потім здобув спеціальність електрика у Володимир-Волинському фаховому коледжі. Строкову службу проходив у 2004 р.-2006 р. у лавах Президентського полку Національної гвардії України міста Київ, де отримав звання «Старший солдат» [2]. З 2006 р. по 2011 р. працював продавцем у магазині «Комора» у с. Старовойтове. Згодом створив сім’ю. Разом із дружиною та донькою проживав у м.Києві. Роман Васильович влаштувався на роботу у торговий центр «Епіцентр» старшим менеджером у 2012 році, де працював до 2022 року. Він був люблячим сином і братом, турботливим батьком, справжнім другом, хорошим сім’янином, а у 2022 році йому ще судилося стати воїном [1]. Мобілізований Роман був 4 квітня 2022 року. Воював за свою територію, за свою сім’ю і за наше майбутнє, - розповідає сестра бійця Олена Бондарук. – Він надто любив життя і точно не хотів, щоб ми змарнували своє. Односельці, друзі, вчителі, знайомі, колеги по роботі говорять, що у Романа посмішка ніколи не зникала з обличчя. Він завжди був душею компанії. Умів розрадити і підтримати, розділити не тільки радість, а й біду.
Загинув воїн 07 серпня 2022 року на Бахмутському напрямку у с. Кодема Донецької області від осколкового поранення внаслідок військових дій. Це уже друге молоде життя у Рівненській громаді, яке забрала холоднокровна війна. Люди громади навколішки з живими квітами зустрічали свого героя. Під сумними враженнями у голові визріли поетичні рядки [5].
Поховали Бондарука Романа на кладовищі у рідному с. Рівне [3]. Пам’ять про 37-річного захисника назавжди залишиться у наших серцях. На честь героя у рідній школі відкрито Куточок пам’яті [4].
Матеріали підготували:
Романюк Софія, учениця 9 класу Рівненського ліцею Рівненської сільської ради
Керівник: Лазарук Людмила Василівна,бібліотекар Рівненського ліцею
Герої