Василаш Ілля Євгенович
Василаш Ілля Євгенович (псевдо «Дід») народився 2 серпня 1959 року в селі Горбівці на Глибоччині, нині - Чернівецький район Чернівецької області. Навчався у Горбівецькій ЗОШ, після закінчення якої здобув освіту техніка-механіка у Чернівцях. Згодом заочно закінчив Вінницький інститут енергетики, де отримав спеціальність інженера-енергетика.
Служив прикордонником у Карелії. Потім під Хабаровськом, звідки Іллю Василаша відправили в Афганістан. Тоді радянська армія якраз виводила з країни важку техніку та зброю. Там буковинець отримав травму ока, яка призвела до інвалідності. Однак це не завадило йому стати на захист своєї країни, коли над нею нависла небезпека.
У грудні 2013 року Ілля Василаш, разом з іншими ветеранами-афганцями, вийшов на столичний Майдан, відклавши операцію на серці.
«Наприкінці 2013 року, наші з Іллею дороги перетнулись під час поїздки з Чернівців на Майдан у Києві. Уже з перших хвилин спілкування з'ясувалось, що Ілля Василаш є справжнім патріотом України, котрий всією душею вболіває за її долю. Маючи поважний вік, тоді 54 роки, проблеми із зором після війни в Афганістані, він, ні на мить не вагаючись, вирушив до столиці. І кожен з нас, бойових побратимів, дуже швидко переконався наскільки Ілля Василаш смілива людина, досвідчений вояка. До нього тягнулись, до його слів і порад прислухались, що багатьом майданівцям допомогло уберегтись від поранень, залишитись живими. Ми жартома називали Іллю Євгеновича майором, хоча насправді він був капітаном за часів офіцерської служби в армії. І вже згодом, коли сформувався із добровольців батальйон «Айдар», Ілля Василаш, знову ж таки, одним із перших вступив у його ряди. Він займав передові позиції у жорстокій боротьбі з ворогом», – згадує про Іллю Василаша житель Глибокої та учасник Революції Гідності Володимир Григорчук.
Після подій на Майдані Ілля Василаш у складі 8-ї сотні відразу ж поїхав у Луганськ. Український воїн, розвідник, капітан запасу загинув 27 липня 2014 року у бою на залізничному переїзді у місті Лутугине Луганської області, потрапивши у засідку ворога.
Мати захисника, Марія Дмитрівна Василаш, згадувала, що востаннє бачила сина, коли в неї стався мікроінсульт. Він приїхав, щоб допомогти їй. Це була остання їхня зустріч.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни Іллю Василаша посмертно нагородили (14.03.2015) орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту». У 2015 році воїнові присвоїли звання «Почесний громадянин Глибоччини», а в рідних Горбівцях звели пам’ятник та встановили меморіальну дошку на будівлі місцевої школи.
Герої
