Чайка Василь Миколайович

До початку повномасштабної війни родина Миколи та Галини Чайки була чи не найщасливішою у селі Залужжя Володимирського району Волинської області. Вони виховали та виростили четверо дітей, дочекалися онуків. У їхньому будинку було завжди весело та гамірно, а за столом місця вистачало усім. Якби не проклята війна, яка відібрала найдорожче.

Старший син Віктор у складі 14 ОМБР з 2019-го року боронив Україну. Його бойовий шлях розпочався з 2014-го з початком Майдану, після якого разом з іншими патріотами, пройшовши підготовку у тренувальному таборі «Правого сектору», приступив до виконання важливих завдань. Згодом у складі батальйону «Донбас» брав участь визволенні міст на Cході країни.

З шістнадцяти років за прикладом брата боронити державу рвався наймолодший - Василь. Позичивши у товариша гроші на дорогу, таємно від батьків поїхав у тренувальний табір «Правого сектору». Вже там, приховавши справжній вік, розпочав навчання, аж поки випадково не з’ясували, хто він, і скільки має справжніх років. Як виявилося, саме у тому таборі колись проходив вишкіл рідний брат Василя. І поки рідні намагалися разом із правоохоронцями розшукати утікача, він вже збирав речі, щоб вирушити додому [1].

Василь Чайка протягом 2015-2016 років навчався у Володимир – Волинському ВПУ за спеціальністю «оператор на автоматичних та напівавтоматичних лініях у деревообробленні». «Завжди веселий та ініціативний, із чітко сформованою громадянською позицією, пунктуальний та виважений, лідер у групі до якого прислухались хлопці-одногрупники, він згуртовував людей навколо себе, завжди був «душею» будь-якої компанії. Тонке почуття гумору, оптимістичний настрій та сміливість – були його пріоритетними рисами.

Юнак був працьовитим і наполегливим, із легкістю вчився, у його мріях завжди була вільна і незалежна Україна, він будь-що прагнув до свободи, якнайшвидше стати повнолітнім, щоб його офіційно взяли у ряди захисників нашої Батьківщини. «Ми знали про його патріотичну спрямованість, він нам розповідав про свої наміри піти в АТО та захищати нашу незалежність», - згадує про юнака класний керівник групи Д-1. 

Після закінчення навчального закладу Василько пішов працювати на деревообробне підприємство «Гербор-Холдинг». Але бажання стати військовим перемогло, і, як тільки йому виповнилося 18, підписав контракт із 14 окремою механізованою бригадою імені князя Романа Великого. Знаючи його характер, відмовляти ніхто не став. Хоча усі сподівалися, що це ненадовго. Та помилилися. Хлопець відбув кілька ротацій, набувши бойового досвіду, і у званні головного сержанта взводу, навчав молодих хлопців. Служили в одній роті з братом Віктором, хоча перебували на різних бойових позиціях. «Удома переживали за них, але змирилися, бо розуміли, що вони нас захищають», – розповідає сестра Тетяна. 25 березня 2022 року з фронту надійшла страшна звістка про загибель Василя. Зі слів його побратимів, хлопець потрапив під обстріл, прикриваючи товариша під час повернення з розвідки [1].

Василь Чайка з 2017 року мужньо боронив рідну землю від російських загарбників у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені Князя Романа. На жаль, 25 березня 2022 року поблизу населеного пункту Червона Долина Миколаївської області ворожий авіаційний удар обірвав життя молодого воїна. Похований захисник у рідному селі Залужжя Володимирського району.

«Указом Президента України № 526 від 22.07.2022 року Чайка Василь Миколайович був нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно). Орден батькам воїна вручив заступник начальника Володимир-Волинського РТЦК та СП – начальник відділення рекрутингу та комплектування підполковник Валентин Корнієнко» [2].

Матеріали підготували:

Плешань Софія, здобувачка освіти групи К-31 Володимир-Волинського центру професійної освіти

Науковий керівник: Дукельська Світлана Миколаївна, викладач спецдисциплін Володимир-Волинського центру професійної освіти