Кірєєв Ігор Фаррахович

Земна дорога Ігоря Фарраховича Кірєєва – зразок людського оптимізму та життєлюбства. Він був людиною, чистою помислами і душею, турботливим сім’янином, люблячим і любимим рідними.

Народився він в селі Облапи Ковельського району Волинської області 25 травня 1969 року. Закінчив місцеву середню школу, згодом – Старовижівське ПТУ. Здобув професію тракториста – машиніста. Строкову службу проходив у групі радянських військ у Німеччині. Демобілізувавшись, працював водієм-далекобійником. Проживав у місті Ковелі. Був одружений, виховував сина і доньку.

До лав ЗСУ 14-ту окрему механізовану бригаду був мобілізований 19 лютого 2015 року. Півтора року служив на Сході України (здебільшого під Мар’їнкою) водієм тягача.

Першого травня 2016 року демобілізувався й повернувся в місто Ковель. Згадував, як на плацу урочисто вишикувалися бійці 14 –ї  бригади. Командир бригади зачитав наказ про звільнення в запас воїнів третьої хвилі мобілізації та нагороджував кращих з них. « За проявлену відвагу, самопожертву та віддане служіння народу України орденом «За службу державі» нагороджується Ігор Кірєєв» - голос командира звучав сильно і урочисто, а в голові билася радісна думка: «От а тепер – додому» [4,с.131].

Через місяць підступна хвороба передчасно вкоротила земний шлях українського воїна, справжнього патріота , великого життєлюба, турботливого чоловіка, батька, вірного товариша - Ігоря Кірєєва. Життя воїна обірвалося 20 червня 2016 року.

Похований 21 червня 2016 року в с. Облапи Ковельського району.

«Його слово було обов’язковим до виконання. І не тому, що був сержантом-командиром, а тому, що поважали за розсудливість та сміливість. Півтора року з передової, під обстрілами, по мінних полях ( всіляке бувало) тягав своїм «мазюрою» пошкоджену техніку, траплялося, тижнями не встаючи із –за керма тягача. У цьому невисокому назріст чоловікові відчувалася надзвичайна внутрішня сила, енергія випромінювалась у кожному русі, в кожному сказаному слові. Завжди з ним був його вірний супутник – пес – дворняга «Будулай». І коли Ігоря не стало «Будулай» плакав.

Чому йдуть найкращі, йдуть справжні? В останню дорогу Ігоря несли бойові побратими та волонтери з великою шаною до світлої пам’яті чоловіка – воїна. Герої не вмирають!»

Похований 21 червня 2016 року в селі Облапи Ковельського району на місцевому кладовищі.

Життя в окопі даром не проходить.
Як доля залишитися живим,
Хвороба вдома воїна знаходить ,
І не врятує й ангел -херувим.

Кірєєв Ігор – воїн-ковельчанин –
Пізнав ці всі « принади» у житті.
Пізнав. Пішов. Лишились пам’ять, шана
І … спокій в небесах. Там, де святі.

За вірність громадянському обов’язку та військовій присязі, за те, що самовіддано відстоював свободу рідної України наш земляк сержант Ігор Фаррахович Кірєєв нагороджений відзнаками : «За Україну, за її волю», « За службу державі», «За заслуги».

Пам’ять про Ігоря Кірєєва буде жити в серцях облапчан вічно. На стіні навчального закладу, який він закінчив (нині Облапський ліцей) розміщена меморіальна дошка в честь воїна – земляка, яку було відкрито в день його народження 25 травня 2018 року.