Лінник Леонід Григорович

Дата народження:

23.07.1971

Дата загибелі:

30.06.2022 (50 років)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Луцький район, Цумань

Місце проживання:

Україна, Волинська область, Луцький район, Цумань

Місце загибелі:

Україна, Миколаївська область, Баштанський район, Любомирівка

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Луцький район, Цумань

Військова служба:

Молодший сержант, військова частина А3719, водій-санітар медичного пункту 63 ОМБ

Нагороди, відзнаки:

Орден Б. Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)

Справжній козак - Герой Лінник Леонід

Життя кожного громадянина після 24 лютого зазнало серйозних змін. Воно розділилось на до і після. Так, війна тривала з 2014 року, але була десь там, далеко. А після повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України вона чорним серпом різонула по долях багатьох українців, змусивши стати перед вибором: втікати чи захищати? “Тільки захищати. Заради дітей. Бо хто,як не ми ?” - таку фразу промовив Леонід Лінник того страшного ранку 24 лютого і добровольцем пішов до лав Збройних Сил України.

Лінник Леонід Григорович народився 23.07. 1971 року в селищі Цумань, Волинської області. У 1988 році закінчив Цуманську середню школу. А далі служба в армії. Тут же здобуває професію водія, вірним якій був усе своє життя. Після демобілізації працює в Цуманському лісгоспі водієм в автоколоні. Гарний, козацької статури юнак подобався не одній цуманчанці, але до душі припала та, що стала найріднішою. З Тамарою Юрко побрались далекого 1993 року. І як у справжній козацькій сім`ї первісток - син. Роман вдачею весь у батька: вимогливий, пунктуальний, наполегливий.

Леонід мав загострене почуття відповідальності, справедливості; закон і порядок для нього понад усе. Саме, тому у 1998 році виявив бажання працювати у Цуманській ВК 84 Державної пенетенціарної системи на посаді водія - співробітника відділу охорони. У 1999 році в сім`ї Лінників народилась донечка Оксанка, татова радість і потіха. Сім`я, улюблена робота заполонили життя чоловіка. Всі знають приказку про те, що справжній чоловік повинен у своєму житті встигнути посадити дерево, виростити сина і збудувати дім. Це якраз про нього, нашого Леоніда. У 2017 році за вислугою років Леонід Григорович у званні старшого прапорщика виходить на пенсію за вислугою років. Але невгамовний характер кличе до праці і він влаштовується на роботу шофером маршрутного автобуса Луцьк - Цумань. Усі цуманчани знали: маршрутка буде завжди за розкладом, Григорович не підведе, якщо треба - підбадьорить, дасть слушну пораду.

Розмірений ритм життя розірвав тривожний ранок 24 лютого. Разом з іншими односельчанами Леонід прийшов на збори чоловіків селища. Пропонували: записуватись до територіальної оборони або ж іти добровольцем на фронт. Чоловік не роздумуючи вирішив іти до військкомату. Лінник Л.Г. був призваний на військову службу 26.02.2022р. на посаду водія-санітара медичного пункту 63 окремої механізованої бригади. З квітня 2022 року перебував в зоні бойових дій на Херсонському напрямку. Телефонував дружині як тільки траплялась можливість. Про труднощі чи проблеми не розповідав, казав: ми тут як на курорті. І того трагічного дня теж зателефонував і як завжди: не хвилюйтесь все буде добре. А на ранок його не стало...

Лінник Леонід Григорович загинув 30.06.2022року в селі Любомирівка, Баштанського району Миколаївської області внаслідок поранень отриманих під час ворожого ракетного удару по командно-спостережному пункті. Указом Президента України від 06.09.2022року № 628/2022 від 06вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України» нагороджений (посмертно) орденом “За мужність” ІІІ ступеня. [3]

В пам`яті рідних та односельчан Леонід залишиться найкращим чоловіком, татом, сусідом, односельчанином. Він так і не дочекався онуків, про яких дуже мріяв. Але завдяки Леоніду Григоровичу та таким як він, Героям, вони народяться і будуть зростати у вільній, незалежній Україні.