Кепенко Андрій Іванович

Війна – страшний час, який закарбується в пам’яті мільйонів українців. Війна – це час гірких сліз, нестерпного болю, скалічених життів та тяжких втрат. З повномаштабним вторгненням росії мільйони українців об’єдналися, щоб вибороти право жити – жити у вільній, незалежній, своїй Україні.

Одним із захисників російсько-української війни, чий життєпис потребує уваги, є Кепенко Андрій Іванович.

Захисник народився 24 травня 1986 року в с. Секунь Старовижівського району Волинської області в багатодітній, трудолюбивій, дружній родині. Змалечку був привчений до праці, і запам’ятав на все життя, що все здобувати потрібно працею. У школі був скромним, відповідальним, доброзичливим, товариським. Закінчивши місцеву школу, поїхав на роботу в м. Київ. У Києві очолював ТОВ «ЕКОСВІТ-КИЇВ», де дбав про чисте довкілля.

Залишив роботу, залишив молоду дружину та маленького сина і пішов захищати неньку Україну.

По стану здоров’я військової строкової служби в армії не проходив (був обмежено придатний).

Доля та майбутнє України ніколи не були байдужими для Андрія, тому з початком повномасштабного вторгнення, не задумуючись ні на хвилину, він пішов добровільно до військкомату та став на захист України. Він чітко розумів, що майбутнє України залежить тільки від українців, і потрібно діяти вже і зараз. На облік став 11 березня 2022 року, а військову присягу склав 20 березня 2022 року у військовій частині 2144 на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії номер обслуги другої групи протитанкових ракетних комплексів протитанкової прикордонної застави 2 відділу прикордонної служби (ТИПС) прикордонної комендатури швидкого реагування 7 прикордонного загону Західного регіонального Управління Державної прикордонної служби України.

З липня 2022 року перебував на бойовому завданні в Донецькій області.

У вересні 2022 року вийшли з побратимами на ротацію.

Андрій не міг стояти осторонь тих подій, що відбувалися на сході України, тому в січні 2023 року Андрій Кепенко з декількома побратимами на добровільній основі вирішив поїхати в м. Бахмут, щоб допомогти хлопцям. Він неодноразово повторював: «Якщо не буде воювати, то хоча б ремонтуватиму техніку». За власні кошти придбав автомобіль, завантажив його запчастинами, ключами та вирушив у м. Бахмут. Недарма побратими згадували, що Андрій – це людина з великим, чуйним серцем та золотими руками.

На жаль, війна забирає життя найкращих синів України. Загинув наш захисник у страшних боях на околицях м. Бахмут Донецької області 07 лютого 2023 року.

Поховали Андрія Кепенка 14 лютого 2023 року в рідному селі Секунь. В останню путь його прийшли провести рідні, друзі по службі та жителі всієї громади, які на знак пошани встелили дорогу хвоєю та кетягами червоної калини.

Обставини загибелі досі не відомі, триває розслідування. Залишилась старенька мати, дружина та 9-річний син.

Вся інформація була надана дружиною та сестрою

Матеріали підготували: