Шилюк Петро Іванович

Петро Шилюк – Герой нашого часу

Страшну ціну платимо за свою свободу. Ризикують і жертвують своїм життям наші сміливі та сильні Захисники, які ще недавно були з нами поруч.

Кажуть, що у кожної епохи свої герої. Наш теклівчанин, Шилюк Петро Іванович, став Героєм нашого часу. Герой–захисник, якому ми зобов'язані життям та спокоєм…

Шилюк Петро Іванович народився 26 лютого 1976 року в сім’ї Шилюка Івана Дорофійовича та Катерини Андріївни. Петро - третя дитина в родині після братів Івана 1970 р. та Віталія 1974 р. народження. 1 вересня 1983 року пішов до 1-го класу Теклівської восьмирічної школи, яку закінчив у 1991 році.

У 1991 році вступив до Старовижівського професійно-технічного училища, яке закінчив у 1994 році і отримав спеціальність електрозварювальника.

У листопаді 1994 року був призваний до Збройних Сил України. Службу проходив в м.Ужгород, військовій частині а/1687. У червні 1996 року був демобілізований, повернувся до рідного села.

У жовтні 1996 року одружився з односельчанкою Бащук Наталією Григорівною. У шлюбі народилося двоє синів : Ілля 1999 р.н. і Марко 2018 р.н.

Два роки працював соціальним працівником у Центрі надання соціальних послуг, потім їздив на заробітки.

У перші дні повномасштабного вторгнення ворожих військ в Україну був призваний до Збройних Сил України. Із 9 березня 2022 проходив військову службу в 68-й окремій єгерській бригаді ім. Олекси Довбиша. Згідно військової спеціальності – стрілець, гранатометник 1-го відділення 2-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону. Від 23 березня 2022 р. до 27 січня 2023 р. старший солдат Петро Шилюк виконував бойові завдання у районі населених пунктів Новомайорськ, Богатир, Пречистівка, Павлівка Вугледарського району Донецької області.

Вночі, 11 листопада 2022 р. під час бою поблизу населеного пункту Павлівка Донецької області «він із побратимом змогли винести тіла трьох 200-х побратимів, аби рідні змогли достойно поховати своїх синів, батьків, чоловіків, найдорожчихих». За сумлінне виконання бойових завдань, мужність, високий професіоналізм, ініціативу, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі отримав подяку та подарунок від командира військової частини.

27 січня 2023 року ворог знову розпочав мінометний та гранатометний обстріл позицій 68-ї бригади поблизу с. Павлівка Донецької області. Загарбникам вдалося оточити українських захисників, серед яких був і Петро Шилюк. Воїни героїчно відбивали атаки ворога. Їх «крили» мінометним вогнем, обстрілювали танками. Нищівний удар авіації став фатальним для наших воїнів. Бої тривали постійно. Забрати загиблих не вдавалося.

Доля Петра Шилюка була невідомою. «...Майже два місяці невідомості здавались вічністю. Вдивлялись у світлини, щоб впізнати, можливо в полоні, переглядали відео, надіялись. Але серце все відчувало [1].» 15 березня 2023 р. дружина отримала трагічну звістку. Петро Шилюк загинув 27 січня 2023 року від мінно-вибухової травми у районі с. Павлівка Донецької області.

Поховали Шилюка Петра 19 березня 2023 р. у с. Текля.

«Він був відкритою, щирою людиною, завжди готовою допомогти. Коли приходив у короткочасну відпустку, мріяв з перемогою повернутися з війни… Вічна пам’ять і шана Петру Шилюку, який загинув за незалежність України!»