Малюта Микола Васильович

Дата народження:

27.08.1982

Дата загибелі:

01.05.2022 (39 років)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Смідин

Місце загибелі:

Україна, Запорізька область, Пологівський район, Успенівка

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Смідин

Військова служба:

14-та ОМБР імені князя Романа Великого.

Нагороди, відзнаки:

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Героями не народжуються…

Героями не народжуються… Героями стають прості хлопці, які над усе люблять свою сім’ю, Батьківщину. Які люблять життя, але ладні віддати його на полі бою за мирне небо своєї країни. На превеликий жаль, ми вшановуємо не тільки живих, але й полеглих воїнів…

Багато наших односельчан стали на захист своєї держави. Серед них – Герой, люблячий чоловік, батько, син – Микола Малюта.

Народився захисник 27 серпня 1982 року у селі Смідин Ковельського району. У 1999 році закінчив загальноосвітню школу І-ІІІ ступеня с. Смідин. Після школи вступив до професійно-технічного училища №21 с. Овадне, де здобув спеціальність «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування». Після закінчення навчання, у листопаді 2000 року був призваний на строкову службу, яку проходив у м. Хирів (в/ч 0284), 80-ий окремий аеромобільний полк. У червні 2002 року закінчив строкову службу зі званням «Сержант» [3].

15 червня 2003 року одружився [2]. У подружжя народився син та дві доньки. Але не судилося Миколі побачити своєї наймолодшої донечки: війна забрала його життя, коли дитині не було ще й місяця [1].

З 2006 року і до моменту мобілізації працював у Старовижівській філії ПрАТ «Волиньобленерго» на посаді «Контролер енергозбуту» [1].

6 березня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України у 14 окрему механізовану бригаду імені князя Романа Великого м. Володимир. Загинув 1 травня 2022 року поблизу с. Успенівка Запорізької області Пологівського району. Похований на кладовищі рідного села Смідин [4].

Микола був привітною, доброю та порядною людиною. Саме таким згадують його колеги, друзі та односельчани [1].

Указом Президента України № 460/2022 від 30 червня 2022 р. за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі сержанта Малюту Миколу Васильовича посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня [5].

Жорстока війна забрала багато життів… Скалічила тисячі людських доль… Понівечила не тільки тіла, але й душі наших Героїв, їхніх родин… Перед нашою владою постало важливе завдання: належним чином вшановувати подвиги українських захисників, забезпечити гідні умови лікування та реабілітації їм та їхнім дітям. Адже без них не було б України, не було б нас…