Музика Максим Петрович
«Ми все одно переможемо! Я в це вірю! І ви вірте! Наші бійці – справжні патріоти». Так він казав рідним, коли приїздив у відпустку із фронту. А після короткого перепочинку повертався до побратимів, спішив якомога швидше зупинити ворога, вигнати з рідної землі. Максим Музика був щирим, небайдужим, скромним, чесним, готовим підтримати у будь якій ситуації. Мріяв створити сім’ю. Але не судилося. Небесне військо поповнилось ще одним захисником.
Максим Петрович Музика народився 12 квітня 1986 року у селі Клішківці Хотинського (нині Дністровського) району Чернівецької області. У родині був первістком, його дитинство минало у любові й опіці. Тато навчив ще зовсім маленького сина грати у шахи, їздити на велосипеді. Хлопчик мав чудовий слух, у музичній школі опанував гру на баяні.
Рідні згадують, що часто їхали відпочивати на море, а коли поверталися, Максимко з радістю вигукував: «Клішківчики мої, Клішківчики!», бо дуже любив своє село.
До 7-го класу навчався у місцевій гімназії, був здібним, вихованим, слухняним, охайним, завжди усміхненим. Опісля жив із матір’ю у Києві, став випускником однієї зі столичних шкіл. Закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Щоліта приїжджав у рідні Клішківці. Гостював у тата, дідусів та бабусь. Цінував і поважав їх, допомагав по господарству. Хотів тут жити, разом із батьком побудував дім. Та плани перекреслила війна.
Максима Музику мобілізували 8 квітня 2022 року. Він вирішив, що докладе всіх зусиль, щоб захистити Батьківщину. Служив стрільцем-оператором в/ч А4069. Спершу разом із своїм підрозділом перебував на Сумщині, а опісля потрапив на гарячий Донецький напрямок.
Старший солдат Максим Музика загинув під час виконання бойового завдання 19 березня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу та штурмових дій противника поблизу села Терни Краматорського району Донецької області. Йому було 37 років. Захисник навіки залишиться символом мужності, відваги та самопожертви для своїх рідних та побратимів.
Герої
