Головій Тарас Вікторович

Тарас Головій - Герой сьогодення

23 квітня наша громада втратила ще одного українського Героя. З величезним сумом прийшла звістка про смерть воїна, який пішов із життя, захищаючи нашу країну[1]. Страшна війна без жалю забирає життя – сина, брата, чоловіка, захисника, мужнього бійця та земляка.

9 серпня 1995 року у с. Гута Ратнівського району Волинської області народився хоробрий воїн сьогодення Головій Тарас Вікторович. Хлопець виховувався у багатодітній сім'ї Тетяни Леонідівни та Віктора Васильовича Головіїв. Був щирим та відвертим, добросовісним та відповідальним. Закінчивши школу, вступив у Камінь-Каширське ВПУ на спеціальність «маляр-штукатур». Після закінчення училища працював переважно на будівництві. Згодом одружився та переїхав у с. Самари.

Як і кожен хлопець, із дитинства мріяв про те, щоб стати захисником своєї країни. Коли ж наші війська вступили в бойові дії, він одразу відгукнувся на виклик і 2 вересня 2022 року пішов добровольцем до лав ЗСУ. Залишивши рідну домівку, він відправився на передову, де став частиною нашої сильної та мужньої армії. Після призову увійшов до складу А3821 військової частини 35 бригади 137 батальйону морської піхоти з позивним «Тополя». Військову підготовку проходив у Великій Британії.

Зі слів побратимів, був відповідальний, відданий своїй справі, дуже надійний. Таких. як він, не буде, адже Тарас ішов в бій зі своїми хлопцями. не дивлячись на свої поранення. У нього не було жодної відмовки від завдань. Завжди першим вів хлопців у бій і повертався останнім. Незважаючи на ті обставини, що їх оточували, завжди був на позитиві, знаходив привід підбадьорити себе та хлопців. Неодноразово виводив із складних ситуацій під час бойових завдань.

Матрос «Тополя» був дуже сміливим та безстрашним воїном, який у боях проявляв чудеса мужності та героїзму. За свою відвагу та відданість гранатометник Тарас, який боронив українську землю від російського окупанта, був нагороджений «Почесною відзнакою» командира 137 ОБМП за успішне виконання бойових завдань.

За свою хоча недовгу, але дієву службу брав участь у запеклих боях за звільнення нашої держави, а саме міст: Херсону, Соледару, Мар’янки, Вугледару, Красногорівки.

23 квітня 2023 року поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області виконав своє останнє бойове завдання мужній воїн, герой Тарас. Гранатометник загинув внаслідок одного із найбільш небезпечного виду вогневого враження - артилерійського обстрілу [2]. Його мужність та відвага здобули повагу та прихильність усіх, хто мав честь бути поруч з ним у бойових діях. Він справжній герой, який завжди був готовим захистити свою країну та нашу свободу.

Остання дорога додому... Дорога болю, страждання та розпачу. Сотні людей Заболоттівської ТГ створили "живий" коридор, встелений зеленню та квітами, щоб віддати останню шану Герою. 29 квітня у Свято-Михайлівській церкві відбулося заупокійне богослужіння та прощання із загиблим воїном-захисником. Поховали Тараса на місцевому кладовищі.

Його короткий життєвий шлях став прикладом для багатьох із нас.

Матеріали підготували:

Матеріали підготували:

Безносюк Марія, учениця 9 класу Гутянського ліцею Заболоттівської селищної ради Ковельського району Волинської області

Науковий керівник: Куцевич Валентина Миколаївна, заступник директора з навчально-виховної роботи Гутянського ліцею Заболоттівської селищної ради Ковельського району Волинської області

Список використаних джерел

Список використаних джерел:

1. Волинські новини. URL: https://www.volynnews.com/news/all/vazhka-vtrata-na-donechchyni-zahynuv-matros-z-volyni-taras-holoviy/ (дата використання: 15.06.2023)
2. Конкурент. URL: https://konkurent.ua/publication/115598/na-donechchini-zaginuv-volinyanin-taras-goloviy/ (дата використання: 15.06.2023)