Радчук Назарій

Радчук Назарій
Дата народження:
25.10.1997
Дата загибелі:
07.08.2022 (24 роки)
Місце народження:
Україна, Волинська область, Луцький район, Бистровиця
Місце загибелі:
Україна, Донецька область, Бахмутський район, Кодема
Місце поховання:
Україна, Волинська область, Луцький район, Бистровиця
Військова служба:
Бойовий медик, 214-й окремий спеціальний батальйон OPFOR.

Бойовий медик Радчук Назарій – Герой України

Майбутній герой народився: 25 жовтня 1997 р. в селі Бистровиця колишнього Горохівського району. В 2012 році закінчив загальноосвітню школу І-ІІ ступенів с. Скобелка (дод.2). Перша вчителька Назара згадує : «Зірок із неба не хапав, але був спортивним, комунікабельним хлопцем. Тож недарма мріяв стати вчителем фізкультури» .

У 2016 році закінчив Луцьку філію Товариства з обмеженою відповідальністю медичний коледж «Монада» за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію фельдшер. 

2019 року закінчив Приватний вищий навчальний заклад «Академія рекреаційних технологій і права» та здобув професійну кваліфікацію фахівець з фізичної реабілітації, вчитель фізичної культури, основ здоров’я, фітнес тренер.

У 2017 році проходив службу у військовій частині Червонограда. У зв’язку з російською збройною агресією проти України 2018 року був мобілізований та брав участь в боях за Дебальцеве. Одразу на контракт – хотів воювати.

06.12.2021 року був нагороджений грамотою солдата запасу за активну громадську позицію, патріотизм, вагомий вклад в обороноздатність країни та з нагоди Дня Збройних Сил України .

Хто ж краще знає людину, як не його рідні. Мама, Ірина Борщ, розповідає: «Він був дуже порядним. Вражав своєю простотою, завжди готовий допомогти. Ніколи не уникав завдань, які б небезпечні вони не були. Після вторгнення росіян, сам пішов у військкомат і попросився на фронт. Назар був душею колективу, переймався всіма проблемами: як військовими, так і побутовими» .

7 квітня 2022 року став до лав 214-го окремого спеціального батальйону (OPFOR) особового складу і відтоді весь час він перебував на передовій (дод.5). Ніхто тоді не знав, що через кілька місяців уже все місто - від малого до великого - вийде зустрічати учня, однокласника, друга, сина – нашого Героя» .

Він працював на полі бою та рятував сотні життів наших воїнів, вириваючи їх з цупких рук смерті. А коли цього разу екіпаж БТР вивозив із поля бою поранених потрапив під обстріл.

Захисник поліг під час виконання завдання поблизу села Кудема Донецької області 7 серпня 2022 року.

16 серпня у мами взяли ДНК-матеріал, а 10 вересня Ірина, отримала результат експертизи з підтвердженням, що це її син. Підписавши потрібні документи, вона забрала тіло і 12 вересня героя провели в останню путь. Громадське прощання проходило біля Хреста - пам'ятника «Борцям за волю України» у місті Горохові. Назар похований на кладовищі у селі Бистровиця .

Страшну ціну платимо за свою свободу. Ризикують і жертвують своїм життям наші сміливі та сильні Захисники, які ще недавно були з нами поруч. Врівноваженим і відповідальним, дисциплінованим та вихованим запам'ятався нам Назар Радчук.

Син, учень, однокласник, друг - у звичайному мирному житті.

Воїн, Патріот, Захисник - у час війни за наше майбутнє.

 

Вірш написаний у пам'ять Назара Радчука

Дякую тобі герою,
Що захищав країну.
Твоя міць і сила -
Боронила нашу Батьківщину.

Дякую тобі солдате,
Що сміливо й мужньо,
Покинувши свою родину
Захищав ти Україну.

Ти був для когось братом,
І водночас сином.
Залишивши дім пташиний
Закривав собою країну.

І ти солдате, в українському війську
З силою борониш громадян України.
Вигнавши нечисть російську
І через них став ангелом у небесному війську.

Тепер ти літати не можеш -
Крило сильно пробите.
Кров проливши на фронті
Став білим ангелом для кожного з жителів.

Ти міг бути татом, на жаль вже не станеш
Поранений сильно, загинув навіки
Тепер тільки слава про тебе літає
І чутки, що на небі поповнення сталось.

Чекали тебе рідні живим тут, удома
Але не знавши, що поранений зразу помер ти.
Гірко заплакали, з уст промовлявши:
«Він помер за країну, стоячи за наших».

Він йшов і тепер вже закінчився путь його довгий.
Натерши собі мозолі криваві -
Летіти далеко не може,
Поранений ангел потрапив до раю.

Тепер ти солдате в небесному війську
Я шану тобі та подяку приношу
Прийми її до серця, глибоко закривши
І низький уклін мій прийми найщиріший.

Я дякую, що ти є так близько,
Хоча і на небі.
Померши за нас ти залишився в моєму серці…навіки.

Іванюк Богдана, учениця 8 – Б класу

Герої

Дивитись всіх