Нагач Роман Олександрович

Дата народження:

31.08.1980

Дата загибелі:

21.01.2024 (43 роки)

Місце народження:

Україна, Чернігівська область, Прилуцький район, Ступаківка

Місце проживання:

Україна, Чернігівська область, Прилуцький район, Ічня

Місце загибелі:

Україна, Донецька область, Покровський район, Мирноград

Місце поховання:

Україна, Чернігівська область, Прилуцький район, Ічня

Військова служба:

110-а окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальону військової частини А4007

Позивний:

Дракула

Народився в селі Ступаківка Ічнянського району. Через деякий час переїхав з батьками до міста Ічня, де в 1986 році пішов до 1 класу Ічнянської середньої школи № 5. Після закінчення 9-и класів навчався в Ічнянському ПТУ № 37, отримав спеціальність водія-крановщика. З 2000 року працював в селі Тростянець Ічнянського району водієм. В 2004 році зустрів свою другу половинку, одружився. У подружжя народилася донька Євгенія. в 2007 році разом з дружиною та донькою переїхав до міста Ічня. Продовжив свою професійну діяльність продавцем-консультантом в будівельному магазині "Комфорт". У 2010 році народився син Ростислав.

18 серпня 2023 року був призваний Першим відділом Прилуцького РТЦК та СП, проходив навчання на Гончарівському військовому полігоні. Після навчання проходив військову службу в Донецькій області. 15 листопада 2023року, виконуючи бойове завдання на позиціях в місті Авдіївка , закрив собою побратима від вибуху, а сам отримав тяжке поранення, внаслідок чого втратив око. Після лікування та відпустки повернувся на місце служби. 21 січня 2024 року внаслідок ракетного удару по місту Мирноград загинув. У Романа залишилися батьки, брат, дружина, син та дочка.

Роман був хорошим і надійним другом, завжди приходив всім на допомогу, навіть незнайомих людей ніколи не обходив стороною. Він був безвідмовним. Дуже цінував рідних та родинний затишок. Був щедрим, веселим. Мав артистичні здібності, любив розказувати гуморески, анекдоти. Був "душею" будь-якої компанії. Не уявляв свого життя без риболовлі. Любив збирати гриби. Дуже часто з родиною відпочивав на природі. Мав багато мрій, яким, на жаль, не судилося здійснити. Мріяв про затишний садок біля хати, який почав вже насаджувати, мріяв поїхати на море в Одесу, мріяв діждатися онуків. Дуже радів успіхам рідних і друзів. Часто любив робити сюрпризи. Його гордістю була донька Євгенія, яка закінчила школу з золотою медаллю та вступила до Військового інститу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Син Ростислав - продовження Героя. Адже він дуже схожий на свого тата: веселий, надійний, відповідальний.

Роман назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, колег Людиною з великої літери.

Матеріали підготували:

Я, Міщенко Олександра, учениця 11 класу Ічнянського ліцею № 4. Весела, чуйна, відповідальна. Мрію стати вихователем в дитячому садку, адже луже люблю дітей. Маю багато друзів. Захоплююся танцями. Люблю відпочивати на природі

Роман Нагач - чоловік моєї рідної тітки