Дребіт Анатолій
Воїн народився у селі Вікно, на Заставнівщині. З початку війни на сході України вважав своїм обов’язком захищати рідну землю і віддав за неї життя.
У 2015 році був мобілізований, служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Брав участь в антитерористичній операції на Донбасі. Після демобілізації, у 2016-му, повернувся на Буковину. Однак не зміг залишатися вдома, поки в країні триває війна. Тому через два тижні підписав контракт із 80-ю окремою десантно-штурмовою бригадою, а згодом знову вирушив на війну.
Старший сержант Анатолій Дребіт загинув 2 березня 2022 року у боях з російськими окупантами за Херсонську область. Йому було 48 років.
Герой посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Торік у травні Анатолій Дребіт став лауреатом Міжнародної літературної премії імені Івана Бажанського, яка присуджується найкращим працівникам освіти району, також посмертно.
Присвята воїнові від поета Василя Горинського «Блакить небес перед барвінком у поклоні»:
На твоїй Барвінковій Горі
Пред Великоднем – синьо-пресиньо.
Непрощенний у ворога гріх
За війну, за чумну в Україні.
Анатолію, знаю, що ти
Чи не першим поліг за Вітчизну.
До глибинності всім осягти
Цю героїку мужніх! І – визнати.
Той, хто перший – йому найтрудніш.
На долоні – Всеподвигу лави.
«Піонери» між кулями, між
Прокладають дорогу яскраво.
Бойовища затихнуть – і ти
З-під Херсона у далеч, додому,
Разом з вітром – із пісні мотив –
Крізь степи й ковилу, славний Толю!
…Непрощенний у ворога гріх
За війну, за чумну в Україні.
На твоїй Барвінковій Горі
Пред Великоднем, сину, вже синьо.
Герої
